Лесько Василь Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:47, 13 листопада 2018, створена MikeZah (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Лесько Василь Прокопович | зображення = | розмір_зображення...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лесько Василь Прокопович
Народився 1 січня 1933(1933-01-01)
село Кам'янка, тепер Житомирська область
Помер невідомо
Національність українець
Нагороди Орден ЛенінаОрден «Знак Пошани»

Василь Прокопович Лесько (1 січня 1933(19330101), село Кам'янка, тепер Житомирська область — ?) — український радянський діяч, новатор виробництва, машиніст обертової печі Здолбунівського цементно-шиферного комбінату Рівненської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив сільську семирічну школу на Житомирщині та ремісниче училище у місті Здолбунові Рівненської області. Член ВЛКСМ.

Трудову діяльність розпочав машиністом обертової печі Нижньотагільського цементного заводу РРФСР. Служив у Радянській армії.

З 1960-х років — машиніст обертової печі Здолбунівського цементно-шиферного комбінату Рівненської області. Одним із перших в СРСР засвоїв проектну потужність 170-метрової обертової печі. Ударник комуністичної праці, машиніст-інструктор школи передового досвіду випалювання клінкеру.

Закінчив вечірню школу робітничої молоді.

Потім — на пенсії у місті Здолбунові Рівненської області.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • газета «Червоний прапор» (Рівне) — лютий 1967 року.