1 січня

	← січень →
	2023 рік

1 січня — 1-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 364 дні (365 днів — у високосні роки).

Цей день в історії: 31 грудня—1 січня—2 січня

Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Міжнародні[ред. | ред. код]

Національні[ред. | ред. код]

Гаїті: День незалежності (1804)
Судан: День незалежності (1956)
Куба: День звільнення (1959)
Камерун: День незалежності (1960)
Італія: День конституції
Самоа: День незалежності (1962)
Словаччина: День виникнення Словацької республіки
Танзанія: День посадки дерев
Тайвань: День заснування Китайської республіки
Чехія: День відновлення незалежності чеської держави
США: Кванзаа
Литва: День прапора

Релігійні[ред. | ред. код]

Західне християнство[ред. | ред. код]

Восьмий день із Дванадцяти Днів Різдва
Торжество Пресвятої Богородиці

Східне християнство[ред. | ред. код]

Григоріанський (новоюліанський) календар:

Пам'ять святителя Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської
Пам'ять праведної Емілії, матері святителя Василя Великого
Пам'ять мученика Василя Анкірського
Пам'ять святителя Григорія, єпископа Назіанського, батька св. Григорія Богослова
Пам'ять мученика Феодота
Пам'ять святителя Фульгентія, єпископа Руспійского

Юліанський календар:

День святого мученика Боніфатія

Інші[ред. | ред. код]

у 2001, 3001, … — день квадратного кореня

Іменини[ред. | ред. код]

✝ Католицькі: Василій, Телемах, Фульгенцій

✙ Православні: григоріанський (новоюліанський) календар — Василь, Федот, Петро, Григорій, Емілія, Богдан, Федосій, Микола;

Юліанський календар — Аглая, Аглаїда, Аріс, Боніфатій, Григорій, Євтихій, Ілля (Ілля Муромець), Полієвкт, Пров, Тимотей, Трифон, Аглая, Капітон, Полієвкт, Пров, Тимофій, Трифон, Фессалоніки.

Події[ред. | ред. код]

154 до н. е. — у Стародавньому Римі день початку річного консульства було перенесено на 1 січня.
104 до н. е. — римський консул Гай Марій провів Римом полоненого царя Нумідії Югурту.
45 до н.е. — введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.
1 — обрізання Господа нашого Ісуса Христа. Об'явлення Божого імені людству.
49 — Агрипіна Молодша вийшла заміж за Клавдія.
89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.
466 — Лю Юй стає імператором Південної Сун після вбивства свого племінника імператора Лю Цзиє.
1501 — кінець інкунабул, друкованих видань у Європі, що вийшли з моменту винаходи друкарства. З цього дня європейські друковані книжки умовно називають палеотипами.
1515 — Франциск I стає королем після смерті свого тестя Людовіка XII, який не залишив інших спадкоємців
1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий рік був перенесений на 1 січня. Тим самим відкинувши 5508 років слов’янського літочислення. В указі йшлося про те, що після 31 грудня 7208 настане 1 січня 1700 «від Різдва Господа Бога і спасу нашого Ісуса Христа».^[1]
1709 — Війна королеви Анни: битва при Сент-Джонсі.
1751 — надруковано перший том «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел», виданий Дені Дідро та Жаном Лероном Д'аламбером.
1785 — вийшов перший номер найстарішої лондонської щоденної газети The Daily Universal Register заснована Джоном Волтером (1788 року перейменована в «The Times»).
1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.
1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об'єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент. На підставі Акту про Унію утворилося Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії; об'єднані британські та ірландські законодавчі органи.
1804 — проголошена незалежність Гаїті від Франції.
1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був письменник і громадський діяч Юрій Федькович.
1901 — проголошено створення Австралійської Співдружності — федерації британських колоній всього континенту.
1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1919 — Директорія УНР видала закон про автокефалію Української Православної Церкви.
1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1942 — у Вашингтоні союзники за антигітлерівською коаліцією підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти країн Осі.
1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1954 — у США відбувся перший національний кольоровий телеефір.
1959 — перемога Кубинської революції.
1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»).
1970 (00:00:00 UTC) — початок відліку часу в Unix-подібних операційних системах (початок епохи Unix).
1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
1984 — засновано Industrial and Commercial Bank of China, один з найбільших банків світу.
1992 — Ірак визнав незалежність України.
1994 — почала діяти НАФТА, найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі (США—Канада—Мексика).
1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.
1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).
2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
2001 — безготівкове євро введено в Греції.
2002 — поява готівкового євро.
2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро.
2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
2009 — у Словаччині введено в обіг євро.
2011 — у Естонії введено в обіг євро.
2014 — у Латвії введено в обіг євро.
2015 — у Литві введено в обіг євро.
2015 — Росія припинила дію двосторонньої секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об'єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD
2023 — у Хорватії введено в обіг євро.

Народились[ред. | ред. код]

Див. також Категорія:Народились 1 січня

1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.
1618 — Бартоломе Естебан Мурільйо, іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства.
1678 – Франтішек Фердинанд Кінскі, дворянин, дипломат і політик († 12 вересня 1741)
1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса
1823 — Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження († 31 липня 1849 р.)
1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
1832 — Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання
1842 — Василь Мова, український (кубанський) письменник, поет, драматург († 1 червня 1891 р.)
1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках.
1851 — Чезаре Зоккі (Дзоккі або Цочі), італійський скульптор, автор пам'ятнику Данте Аліг'єрі в Тренто. Двоюрідний брат скульптора Еміліо Зоккі, автора кінного пам'ятника Віктору Емануїлу II у Флоренції; двоюрідний дядько скульптора Арнольдо Зоккі, автора статуї Христофора Колумба в Буенос-Айресі.
1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон
1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані († 13 квітня 1933)
1863 — П'єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань
1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог
1885 — Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
1892 — Шатьєндранат Бозе, індійський фізик, один з творців квантової статистики
1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР.
1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік
1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках
1912 — Василь Хоменко, український графік
1916 — Степан Хвиля, український живописець
1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951)
1925 — Баснер Веніамін Юхимович
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства
1927 — Моріс Бежар, французький хореограф
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України (†2005)
1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство)
1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України
1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка
1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка — маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»)
1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України, один з «Тріо Маренич»
1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами
1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач
1950 — Володимир Вознюк, українсьний поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської
1950 — Галина Кирпа, українська письменниця, поетеса, перекладач
1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України
1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України
1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист
1956 — Крістін Лагард, французька фінансистка, президент Європейського центрального банку (ЄЦБ)
1957 — Василь Кожелянко, український письменник
1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України
1960 — Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог
1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець
1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст
1967 — Василь Цимбаліста, український художник, (сакральне мистецтво)
1982 — Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі — Кубка «Мастерз». У 2006 році — третя ракетка світу..

Померли[ред. | ред. код]

Див. також Категорія:Померли 1 січня

1748 — Йоганн Бернуллі, швейцарський математик.
1862 — Михайло Остроградський, український математик (*1801).
1894 — Генріх Герц, німецький вчений, який першим отримав електромагнітні хвилі
1909 — Каразін Микола Миколайович, художник-баталіст і письменник; онук засновника Харківського університету Василя Каразіна
1931 — Мартінус Віллем Беєрінк, нідерландський мікробіолог і ботанік. (*1851).
1979 — Микола Савченко-«Миколенко», лейтенант ЧА, хорунжий УПА, командир сотні «Східняки», член Закордонного Представництва УГВР, член Видавничого комітету «Літопис УПА», Лицар Золотого Хреста бойової заслуги 1 класу
2004 — Олекса Мишанич, український науковець, філолог, дослідник літератури закордонних українців, лавреат Шевченківської премії
2010 — Лхаса де Села (р. 1972), канадська співачка, автор пісень.
2012 — Киро Глигоров, перший президент Північної Македонії
2021 — Микола Рябий, український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Для християн 2022-й, а для слов’ян ще й 7530 від Створення Миру, Клуб органічного землеробства, 26 червня 2022

Посилання[ред. | ред. код]

Цей день в історії [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]

[1] Для християн 2022-й, а для слов’ян ще й 7530 від Створення Миру, Клуб органічного землеробства, 26 червня 2022

[1]