Алтайська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Алтайська губернія, губернія РРФСР. Губерньке місто — Барнаул.

Була створена 20 квітня 1917 року з частини Томської губернії.

Увійшла до складу Сибірського краю 25 травня 1925 року.[1]

Адміністративно-територіальний поділ

Спочатку поділялася на 5 повітів:

У 1918 створено Кара-Корумський (Горно-Алтайський) повіт.

У 1920 створено Бухтарминський повіт, а Славгородський передано до Омської губернії.

У 1921 Бухтарминський повіт передано до Семипалатинської губернії, а Каменський повіт — до Ново-Николаєвскої губернії.

У 1922 Змеїногорський повіт перейменовано у Рубцовський повіт; Гірсько-Алтайський повіт перетворено у Ойротську АО й виведено зі складу Алтайської губернії.

У 1924 усі повіти поділено на райони.[1]

Примітки

  1. а б Административно-территориальное деление Сибири. Новосибирск: Западно-Сибирское книжное издательство. 1966. с. 220.