Накопичення (економіка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:38, 19 квітня 2019, створена Mediafond (обговорення | внесок) (правопис, стиль)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В економіці накопичення (англ. hoarding) — це практика зібрання та утримання ресурсів у кількостях, більших, ніж необхідно для безпосереднього використання.

Штучний дефіцит

Термін «накопичення» може включати в себе практику зібрання та утримання ресурсів для створення штучного дефіциту, таким чином зменшуючи пропозицію товару задля збільшення ринкової ціни, з кінцевою метою — продажу товару та отримання прибутку.

Накопичення на основі страху

Поведінка накопичення є поширеною реакцією на страх перед неминучим соціальним колапсом або страхом перед можливим дефіцитом деяких благ. Громадянські заворушення або стихійні лиха можуть змусити людей закупати у великій кількості продукти харчування, воду, бензин, генератори, а також інші предмети, які, на їхню думку, можуть незабаром стати дефіцитними. Часто випливає, що накопичення відбувається тому, що люди не вірять, що ринок ефективно працюватиме в поточних або очікуваних умовах.

Див. також

Посилання

  • Ronald Stiff, Keith Johnson, Khairy Ahmed Tourk. Scarcity and Hoarding: Economic and Social Explanations and Marketing Implications. http://acrwebsite.org. Процитовано 18 квітня 2019.