Гокуліка

Ранній буддизм

Письмові джерела

Тапітака Агами Гандгара

собори

1-й буддійський собор 2-й буддійський собор 3-й буддійський собор 4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм └ Махасамґіка     ├ Екавіавахаріка         └ Локоттаравада     ├ Кайтіка         ├ Апарашайла         └ Уттарашайла     └ Гокуліка         ├ Бахушрутія         ├ Праджняптівада         └ Четьявада └ Стхавіравада     ├ Сарвастівада         ├ Вайбхашики         ├ Саутрантіка         └ Муласарвастівада     ├ Вібгадж'явада         ├ Тгеравада         ├ Махішасака         ├ Каш'япія         ├ Дгармагуптака     └ Пуґґалавадін         └ Ватсіпутрія             ├ Дхармоттарія             ├ Бгадраянія             ├ Самматія             └ Шаннагаріка

Гокуліка ( санскр., в буддійській традиції — «з роду бика») — школа гілки махасангхиків. Виникла в кінці III ст. до н. е., відстоюючи достовірність махаяна-сутр, що призвело до її виокремлення з махасангхиків.

Суть вчення

Основне положення її вчення формулювалося як «сансара — лише попіл» (звідси і ще одне найменування — куккулакатха, або «міркування про гарячий попел»). На відміну від махасангхиків, гокуліки изнавали авторитетною лише Абхидхарма-питаку, вважаючи, що вивчення Сутра-питаки перешкоджає досягненню вищої мети. Гокуліки відмовлялися від проповіді, відтак і від місіонерської діяльності, вели відокремлений, аскетичний і споглядальницький спосіб життя.

Історія

Джамалпур (один з великих районів Матхури) вважався центром Гокуліки у II ст. н. е. Ця релігійна школа перестала існувати в період між IV і IX століттям нашої ери.