Король Ігор Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:20, 8 липня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Король
Особисті дані
Повне ім'я Король Ігор Євгенович
Народження 26 серпня 1971(1971-08-26) (52 роки)
  Донецьк, СРСР
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція захисник / півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1993 Україна «Сілур» 31 (0)
1994 Україна «Металург» К 19 (1)
1994–1995 Україна «Нива» Тр 34 (2)
1996–1999 Україна «Металург» Д 81 (3)
1997–1999   Україна «Металург-2» Д 4 (0)
1998   Росія «Балтика» 5 (0)
1999   Україна «Машинобудівник» 1 (0)
2000 Україна «Поділля» 2 (1)
2000 Україна «Машинобудівник» 14 (0)
2001 Україна «Вінниця» 29 (1)
2002 Україна «Прикарпаття» 15 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

І́гор Євге́нович Коро́ль (нар. 26 серпня 1971, Донецьк, СРСР) — колишній український футболіст, що грав на позиціях захисника та півзахисника. Найбільш відомий за виступами у складі донецького «Металурга» та тернопільської «Ниви».

Життєпис

Ігор Король народився в Донецьку в родині футболіста Євгена Короля. Там же й почав робити перші кроки у великий футбол. У 1992 році дебютував у аматорському чемпіонаті України у складі донецького «Гаранта», а вже за місяць захищав кольори харцизького «Сілура», що виступав у перехідній лізі чемпіонату України. У складі цього клубу Король відіграв близько року, після чого транзитом через костянтинівський «Металург» перейшов до тернопільської «Ниви». У Тернополі Ігор одразу став стабільним гравцем основи, відігравши у «Ниві» повноцінних півтора сезони.

У квітні 1996 року Король дебютував у складі донецького «Металурга», виступи у якому стали вінцем кар'єри футболіста. Разом з донеччанами він здобув «золото» першої ліги та путівку до найвищого дивізіону. У 1998 році Ігор Король вирішив спробувати легіонерського хліба та вирушив до Росії, де зовсім нетривалий час захищав кольори калінінградської «Балтики», після чого знову повернувся до Донецька.

Протягом 20002001 років захищав кольори хмельницького «Поділля», «Машинобудівника» з Дружківки та футбольного клубу «Вінниця». Закінчив кар'єру виступами за івано-франківське «Прикарпаття» у 2002 році.

Після завершення кар'єри певний час працював тренером у академії донецького «Олімпіка»[1], а згодом працював з юнаками у іншому донецькому клубі — «Металурзі»[2].

Досягнення

Примітки

  1. Олимпик Донецк: Настроены по-боевому (рос.) . «Sport.ua». Процитовано 27 грудня 2016.
  2. ДЮФЛ (группа 3): «Черноморец» уходит в отрыв (рос.) . «Золотий талант». Процитовано 27 грудня 2016.

Посилання