Гагенмейстери

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:21, 15 серпня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гагенмейстери
Гаген
Опис герба: див. текст >>>

Близькі роди: Ерн, Томсон, Корецькі
Місце походження: Ліфляндія

Гагенмейстери (рос. Гагенмейстеры) — дворянський рід.

Походження

Рід належить до ліфляндського лицарства відомого з 1624 року. Першим відомим представником був капітан Російських імператорських військ Генрих Йоахим Гагенместер, який постановою Сейму 1768 року отримав нобілітацію.

Опис герба

В розсіченому щиті в червоному полі срібні ножиці для стрижки овець кінцями вверх, ліве поле шестикратно пересічено на срібло і зелень.

В нашоломнику два срібних орлиних крила; на кожному по три зелені бруски. Намет з правої сторони щита зелений, а з лівої червоний, обидва зі срібним підбоєм. Герб Гаген (використовують: Гагенместери) внесений в Частину II Гербовника дворянських родів Царства Польського, стр. 123.

Схема роду

Еудард Гагенмейстер (*? — †?) — урядовець в Варшаві, власник маєтку в Варшавській губерніїАнна-Марія Томсон гербу Равич (*? — †?)[1][2]

  • Микола Едуардович (при народженні Едуард-Ян) (*? — †?) — військовий урядовець
    • Володимир Миколайович (при народженні Карл-Ріхард) (*1887 — †1938) — український живописець, графік, ілюстратор, педагог, видавець ∞ Зоя Федорівна Фоболєва (*? — †?) ∞ Варвара Корецька (*? — †?) — український педагог
      • Ольга Володимирівна Корецька-Гагенместер (*1927) — кераміст-технолог. У 1971 році домоглася реабілітації батька і стала популяризатором його пам'яті[3][4], член УГТ[5]Георгій Ерн (*?)[6]

Примітки

  1. ГАГЕНМЕЙСТЕР
  2. Будзей О. Прибалт, що став українцем
  3. ГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В. ГАҐЕНМЕЙСТЕРА НА ТЛІ ІСНУВАННЯ ХУДОЖНЬО- ПРОМИСЛОВОЇ ШКОЛИ У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
  4. ЧИМ ЗАВИНИВ В.М.ГАГЕНМЕЙСТЕР?
  5. Члени Українського Геральдичного Товариства
  6. Галицькі нащадки середньовічних лицарів

Джерела та література