Варшавська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Варшавская губ МВД Бенке.jpg

Варшавська губернія — адміністративно-територіальна одиниця у складі Російської імперії (центр — місто Варшава), площа близько 127 тис. км², населення — 9,4 млн. чол. (1897 рік). Існувала з 1844 по 1917 роки.

Історія[ред.ред. код]

Варшавське князівство було створено Наполеоном Першим у 1807 році з частин польських земель, тоді ж Бєлостоцький округ був приєднаний до Російської імперії. Але більша частина майбутнього Варшавського генерал-губернаторства увійшла до Росії лише після військової поразки Франції. Згідно з Віденським конгресом 18141815 років, був проведений переділ Польщі:

  • з більшої частини Варшавського князівства створено Королівство Польське (увійшло до Російської імперії, згодом перейменоване на Варшавське генерал-губернаторство)
  • Познанщина відійшла до Пруссії, яка зберегла собі Сілезію та Помор'я
  • Краків (разом з округом) був оголошений «вільним містом» (Краківська республіка), але вже у 1846 році приєднаний до Австро-Угорщини
  • Галичина зберігалася за Австро-Угорщиною

З 1837 по 1844 носила назву Мазовецької губернії. З 1844 — Варшавська губернія, в цьому ж році приєднана територія скасованої Каліської губернії. У 1867 частини території губернії були передані у відновлену Калішську і новоутворені Петроковську та Седлецьку губернії.

Географія[ред.ред. код]

≥ 1906

Площа — 14,562 тис. км² (в основному на захід від Варшави).

Значна частина губернії (західна) була розташована на просторій низовині, яка тягнеться від Балтійського моря в напрямку до басейну Дніпра, а потім по Дніпру до Чорного моря. У південній частині, в міру наближення до відрогів Карпат, що створює тут Сандомирський ланцюг, місцевість підвищувалася. У межах губернії знаходилися гілки Сандомирського ланцюга — невисокі Равські (частково) і Даманіївскі гори (повністю). На північ від них місцевість, поступово стаючи плоскою і низовинною, спускалася до боліт уздовж річок Вісла та Бзура.

Вісла перетинала губернію з південного сходу на північний захід (більша частина території губернії перебувала на її лівому березі), а далі повертала на захід, утворюючи північну межу губернії. Русло річки було всіяне островами, часто значними, тому вона утворювала безліч проток і рукавів. Долина до впадання Нарева була в основному вкрита лісом, особливо на правому березі. Вісла була основним судноплавним шляхом по території губернії. Значних озер тут немає, і взагалі озер небагато — в основному в північній і західній частинах губернії. Переважні ліси — хвойні: сосна, ялина, модрина та ялиця

Див. також[ред.ред. код]