Кодекс усталеної практики
Ко́декс уста́леної пра́ктики (звід правил) — нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів[1].
Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.
Право власності на кодекси усталеної практики належить державі.
- ↑ Про стандартизацію: Верховна Рада України; Закон від 05.06.2014 № 1315-VII. Архів оригіналу за 22.08.2014. Процитовано 12.07.2014.