Красовський Микола Вікторович

Красовський Микола Вікторович
Народився	29 листопада (12 грудня) 1904 або 1904 селище Гассан-Кулі Закаспійської області, тепер місто Есенгули Балканського велаяту, Туркменістан
Помер	після 1960
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Вікторович Красовський (1904(1904), селище Гассан-Кулі Закаспійської області, тепер місто Есенгули Балканського велаяту, Туркменістан — після 1960) — радянський діяч органів держбезпеки, народний комісар внутрішніх справ Мордовської АРСР. Входив до складу особливої трійки НКВС СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1939).

Біографія

Народився в родині дворянина, капітана російської царської армії. З вересня 1912 року навчався в чоловічій гімназії міста Ашхабада, закінчив п'ять класів. Потім закінчив чотири групи школи 2-го ступеня в місті Гянджі Азербайджанської Республіки.

У березні — вересні 1920 року — рядовий 185 стрілецького полку 11-ї армії РСЧА. У вересні 1920 — вересні 1921 року — діловод в Гянджинському губернському військкоматі. У 1921 році закінчив школу 2-го ступеня в місті Гянджі.

У вересні 1921 — травні 1923 року — відповідальний секретар Туркменського обласного відділу Спілки радянських працівників. У 1923 році вступив до комсомолу.

У травні 1923 — лютому 1924 року — інструктор Дорпрофсожа Середньоазіатських залізниці в місті Ашхабаді; секретар осередку ЛКСМ, член Ашхабадського міського комітету ЛКСМ.

У лютому 1924 — лютому 1925 року — контролер 46-го прикордонного загону ОДПУ в Ашхабаді. У лютому 1925 — травні 1928 року — уповноважений комендатури 46-го прикордонного загону ОДПУ.

Член РКП(б) з липня 1927 року.

У травні 1928 — квітні 1930 року — уповноважений комендатури 45-го прикордонного загону ОДПУ. У квітні 1930 — квітні 1932 року — помічник коменданта 45-го прикордонного загону ОДПУ. У квітні — листопаді 1932 року — комендант 45-го прикордонного загону ОДПУ в місті Серах Туркменської РСР.

У листопаді 1932 — лютому 1934 року — помічник начальника 67-го Кизил-Атрекського прикордонного загону ОДПУ з секретно-оперативної частини.

У лютому — липні 1934 року — інспектор Управління прикордонної охорони і військ ДПУ Повноважного представництва ОДПУ по Середній Азії. У липні  — листопаді 1934 року — інспектор Управління прикордонної і внутрішньої охорони УНКВС по Середній Азії. У листопаді 1934  — лютому 1935 року — інспектор Управління прикордонної і внутрішньої охорони УНКВС по Туркменській РСР.

У лютому — серпні 1935 року — начальник 45-го Серахського прикордонного загону НКВС Туркменської РСР.

У серпні 1935 — березні 1937 року — начальник штабу 5-го Сестрорєцького прикордонного загону НКВС. У березні — грудні 1937 року — начальник 5-го Сестрорєцького прикордонного загону НКВС.

22 листопада 1937 — 1 лютого 1939 року — народний комісар внутрішніх справ Мордовської АРСР. Входив до складу особливої трійки, створеної за наказом НКВС СРСР від 30 липня 1937 року, брав активну участь в сталінських репресіях.

Заарештований в лютому 1939 року. Засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР 15 лютого 1940 року за статтями 58-7, 58-8, 58-11 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Північному виправно-трудовому таборі НКВС.

Під час німецько-радянської війни у серпні 1942 року відправлений на фронт. 27 вересня 1943 року судимість Красовського була знята Військовою радою Брянського фронту. Під час війни командував 828-м стрілецьким полком 197-ї стрілецької дивізії.

Після війни викладав у Військовій академії імені М. В. Фрунзе. З 1960 року — в запасі. Не реабілітований.

Звання

• майор (26.03.1936)
• полковник (17.11.1937 до 1939)
• майор (1943)
• підполковник (1944)
• полковник (1945)

Нагороди

• орден Леніна
• орден Кутузова ІІ ст.
• орден Кутузова ІІІ ст. (9.12.1943)
• орден Вітчизняної війни І ст. (29.12.1943)
• п'ять орденів Червоного Прапора (14.02.1936 (позбавлений 29.03.1941), 16.12.1943, 30.07.1944, 3.11.1944, 14.03.1945)
• орден Трудового Червоного Прапора Туркменської РСР (20.12.1932)
• знак «Почесний працівник ВЧК—ДПУ (XV)» (08.05.1938)
• медалі

Джерела

• Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник. — М.: Звенья, 1999. (рос.)
• Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. — М.: Кучково поле, 2015. — Т. 4. — С. 425—427 (рос.)
• Красовский, Николай Викторович