Машера Іван Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:34, 18 лютого 2020, створена Mr.Rosewater (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Уродженці Заліщицького району; додано Категорія:Уродженці Винятинців за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Машера Іван Михайлович
Народився8 травня 1926(1926-05-08)
село Винятинці, тепер Заліщицького району Тернопільської області
Померневідомо
Національністьукраїнець
ПартіяКПРС
НагородиГерой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни II ступеняМедаль «За відвагу»Медаль «За відвагу»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Іван Михайлович Машера (8 травня 1926(19260508), село Винятинці, тепер Заліщицького району Тернопільської області — ?) — український радянський діяч, новатор виробництва, бригадир монтажників будівельного управління № 24 тресту «Промхімсантехмонтаж» міста Дрогобича Львівської області. Герой Соціалістичної Праці (7.05.1971)

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині.

У 1944—1945 роках служив у Радянській армії стрільцем 3-ї стрілецької роти 1-го гвардійського стрілецького полку 2-ї гвардійської стрілецької дивізії 3-го Білоруського фронту. Учасник німецько-радянської війни. Був важко поранений, лікувався в госпіталі в Москві.

Після демобілізації повернувся до села Винятинці, був обраний секретарем, а потім головою Винятинської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області.

З 1948 року працював такелажником, монтажником в будівельних організаціях Одеси, Херсона, Тернополя.

З 1960-х років до 1975 року — слюсар-монтажник, бригадир монтажників будівельного управління № 24 тресту «Промхімсантехмонтаж» міста Дрогобича Львівської області.

Член КПРС.

З 1975 року — бригадир монтажників будівельного управління № 238 тресту «Південьпромхіммонтаж» Херсонської області.

Потім — на пенсії в місті Херсоні.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Галина Михайлівна. Дочка — Тетяна.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • газета «Радянське слово» (Дрогобич) — 1971 — лютий.