Йоганна Вольф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:27, 27 березня 2020, створена Антон Даньків (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Othernames|Вольф}} {{Особа }} '''Йоганна Вольф''' ({{lang-de|Johanna Wolf}}; 1 червня 1900, Мюнхен — 5 че...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганна Вольф
нім. Johanna Wolf
Народилася1 червня 1900(1900-06-01)
Мюнхен, Німецький Райх
Померла5 червня 1985(1985-06-05) (85 років)
Мюнхен, Німеччина
Країна Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Райх
Діяльністьсекретарка
ЗакладАдольф Гітлер
Роки активностіз 1929
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини

Йоганна Вольф (нім. Johanna Wolf; 1 червня 1900, Мюнхен5 червня 1985, Мюнхен) — головний секретар Адольфа Гітлера.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1929 році приєдналася до секретаріату Гітлера як друкарка і вступила в НСДАП, з його призначенням рейхсканцлером в січні 1933 стала його головним секретарем. Переконана нацистка, вона залишалася з Гітлером в фюрербункері до 22 квітня 1945 року, коли їй разом з іншою секретаркою Крістою Шредер було наказано покинути Берлін і вилетіти в Берхтесгаден, де вона перебувала до 2 травня, поки не вирушила до своєї матері в Бад-Тельц. 23 травня вона була арештована американськими військами і разом зі Шредер утримувалася до 14 січня 1948 року. Після звільнення переїхала в Кауфбойрен, потім до Мюнхена, де і померла в 1985 році.

Стосунки з Гітлером

[ред. | ред. код]

Вольф, одна з давніх співробітниць фюрера, підтримувала з ним тісні стосунки: так, звертаючись до інших секретарок «фрау» або «фройляйн», Гітлер називав її «вольфін» (нім. Wölfin) — жіночою формою вервольфа. Після закінчення війни Вольф відмовилася розповідати про свою колишню роботу, заявляючи, що була особистим секретарем і її обов'язок — не розкривати відомостей про роботодавця. Однак, перебуваючи в ув'язненні, в бесіді з Лені Ріфеншталь зізналася, що не могла уникнути магнетизму Гітлера до самої його смерті і готова була померти в фюрербункері, заявивши також, що Гітлер нічого не знав про розкриті злочини нацистів, ставши жертвою послідовників-фанатиків, які віддавали накази без його відома.

Література

[ред. | ред. код]
  • Joachimsthaler,, Anton. The Last Days of Hitler: The Legends, Evidence, and Truth — Brockhampton Press, 1999. — ISBN 978-1-86019-902-8.
  • Waite,, Robert. The Psychopathic God: Adolf Hitler — New York: Basic Books, 1977. — ISBN 0-465-06743-3.
  • Riefenstahl,, Leni. Leni Riefenstahl's Memoiren — New York: St Martins Press, 1993. — ISBN 3-8228-0834-2.

Примітки

[ред. | ред. код]