Гурвіч Ілля Самуїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:49, 31 березня 2020, створена SOMBot (обговорення | внесок) (більше не розпізнається як ізольована)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гурвіч Ілля Самуїлович
Народився 7 липня 1919(1919-07-07)
Мінськ, Літбіл
Помер 12 березня 1992(1992-03-12) (72 роки)
Москва, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність історик, етнограф
Галузь історія[1] і етнографія[1]
Alma mater Історичний факультет МДУ
Науковий ступінь доктор історичних наук
Знання мов російська[1]
Заклад Institute for Humanitarian Research and North Indigenous Peoples Problemsd і Інститут етнології та антропології РАН
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Державна премія СРСР

Гурвіч Ілля Самуїлович (7 липня 1919, Мінськ12 березня 1992, Москва) — доктор історичних наук, лауреат Державної премії СРСР.

Біографічні відомості

Народився 7 липня 1919 року у Мінську.

  • 1941 р. — закінчив Московський державний університет.
  • 19411946 рр. — директор Оленьокської середньої школи (Якутська АРСР).
  • 19461950 рр. — аспірант інституту етнографії АН СРСР.
  • 1949 р. — захистив кандидатську десертацію на тему «Оленьокські і анабарські якути».
  • 19501952 рр. — науковий співробітник Інституту мови, літератури та історії Якутської філії АН СРСР.
  • 19521956 рр. — старший науковий співробітник інституту етнографії імені Миклухо-Маклая.
  • 19551989 рр. — завідувач відділом Півночі та Сибіру Інституту етнографії АН СРСР.
  • 1966 р. — присуджено ступінь доктора історичних наук за книгу «Етнічна історія Північного Сходу Сибіру».
  • 1981 р. — удостоєний державної премії СРСР за колективну монографію «Сучасні етнічні процеси в СРСР».
  • 19891992 рр. — провідний науковий співробітник відділу Півночі та Сибіру Інституту етнографії АН СРСР.

Помер 12 березня 1992 року.

Праці

  • «История Якутской АССР» (Т. II. – М., 1957), (гл. 10, 11, 13, 15, 19, 21)
  • «Общественный строй у народов Северной Сибири» (М., 1970) ) (гл. 1, 8, 14).
  • «Корякский национальный округ» (М., 1960; в соавт. с К.Г.Кузаковым).
  • «Этническая история Северо-Востока Сибири» (М., 1966) - монография.
  • «Современные этнические процессы в СССР» (М., 1977).
  • «К вопросу о картографировании элементов духовной культуры народов Сибири» (Народы и языки Сибири: Ареальные исследования. - М., 1978).
  • «Полвека автономии народностей Севера СССР» (Советская этнография. — 1980. - № 6).
  • «Коллекция музеев США по народам Северо-Западной Америки и Сибири» (Советская этнография. - 1980. - № 5; в соавт. с Р.Г.Ляпуновой).
  • «Основные направления этнографических исследований Сибири» (Сб. Гуманитарные исследования в Сибири: итоги и перспективы. - Новосибирск, 1984).
  • «Сохранение этничности у народностей Севера СССР» (Этнические процессы в СССР и США. – М., 1986).
  • «Современные этнокультурные процессы у народностей Крайнего Севера (Проблемы современного, социального развития народностей Севера)». – Новосибирск, 1987; в соавт. с Ю.В.Бромлеем).
  • «Этнокультурное развитие народностей Севера в условиях научно-технического прогресса на перспективу до 2005 года» (Концепция развития. - М., 1989; участие).

Джерела

  1. а б в Czech National Authority Database