Кома (музична нотація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кома в музичній нотації

Ко́ма, ко́мма (грец. κόμμα komma — частина речення; англ. breath mark, нім. Atemzeichen — дихальний знак, англ. bow lift — підняття смичка) — знак музичної нотації, що має вигляд коми (,), яким у нотному запису музики позначаються місця, де можна «взяти» дихання[1] (для вокальних творів чи для духових інструментів — місця люфтпаузи), підняти смичок (для смичкових), або зробити коротку паузу (для інших інструментів), незважаючи на відсутність виписаної паузи.[2]

Походить від розділового знаку — коми.

Люфтпауза

Комою в нотах позначаються люфтпаузи (від нім. Luftpause — повітряна перерва) — короткі перерви в звучанні музики, не передбачені нотописом, що виділяють початок нової побудови (мотиву, фрази, речення тощо).[3]

Див. також

  • Кома (музика) — в музичній акустиці — один з найменших музичних інтервалів.

Примітки

  1. Комма // Словник-довідник музичних термінів
  2. Кома // Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — Київ, Ірпінь: Перун, 2005. — 1728 с. — с. 558. — ISBN 966-569-013-2.
  3. Люфтпауза // Словник-довідник музичних термінів