Левицький Ярослав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:01, 17 травня 2020, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (виправлення посилання за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левицький Ярослав Володимирович
Народження14 квітня 1897(1897-04-14)
Винники, Львівська область, Україна
Смерть28 січня 1961(1961-01-28) (63 роки)
Трентон, США
Званнястаршина
Війни / битвиПольсько-українська війна 1918—1919

Левицький Ярослав Володимирович (14 квітня 1897, Винники, Галичина — 28 січня 1961, Трентон, Нью-Джерсі, США) — активний громадський діяч Винник біля Львова, український правник, старшина УГА. Син Володимира Левицького (Лукича).

Біографія

19181920 — старшина УГА, брав активну участь в українсько-польській війні 1918—1919.

У жовтні 1920 як демобілізований старшина УГА повернувся до Винник.

1920-1921 — разом з однодумцями готував перепоховання січових стрільців на Винниківському цвинтарі, створив разом з о. Григорієм Гірняком похоронний комітет. 21 вересня 1921 тіла січових стрільців були урочисто перепоховані, а в червні 1922 на Винниківському цвинтарі відбулося урочисте відкриття першого в Україні пам'ятника січовим стрільцям.

За активної участі Я.Левицького восени 1932 у Винниках відкрили перший в Західній Україні Народний Університет (120 слухачів щодня відвідували вечірні лекції).

19411944 — директор Винниківської української школи.

Його спогади вміщені у книзі М.Влоха «Винники. Звенигород. Унів та довкільні села» (розділ V — «Від національного відродження до визвольної боротьби»).

Джерела

  • Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково—краєзнавче видання. — Львів-Винники, 2012. — 88 с.
  • Влох Михайло. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села: Історико-краєзнавчий збірник. — Чикаго, 1970. — 526 с.