Авіагоризонт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авіагоризонт (Attitude indicator climbing)

Авіагоризонт — авіаційний прилад для визначення справжнього горизонту і вимірювання поперечних та поздовжніх кренів літака. Спостерігаючи за положенням зображеного на шкалі авіагоризонту мініатюрного силуету літака, пілот визначав положення свого літака відносно справжнього горизонту.

Класифікація

Розрізняють автономні та дистанційні авіагоризонти.

Автономний авіагоризонт

В автономному авіагоризонті вимірювальний прилад і індикатор виконані єдиним агрегатом. До нього підводиться тільки живлення, яке може бути електричним або пневматичним. Існують зарубіжні авіагоризонти, обладнані акумуляторною батареєю. Автономний авіагоризонт, що має механічну зв'язок між гіроскопічним датчиком і системою індикації, здатний зберігати працездатність при втраті живлення протягом часу вибігу ротора гіромотора (близько 3 хвилин).

Дистанційний авіагоризонт

Поняття дистанційний авіагоризонт відноситься в основному до електромеханічних авіагоризонтів, в яких вимірювальний прилад і індикатор виконані у вигляді окремих агрегатів, і не поширюється на сучасні навігаційні комплекси, побудовані на основі багатофункціональних індикаторів і безплатформних інерціальних навігаційних систем. Вимірювальним приладом в дистанційних авіагоризонтах є гіровертикаль, а як індикатор служить так званий покажчик горизонту. Застосування дистанційного авіагоризонту дозволяє розташувати вимірювальний прилад максимально близько до центру ваги літального апарату, що дозволяє зменшити похибки приладу.

Див. також

Посилання