Радюкевич Леонід Володимирович

Радюкевич Леонід Володимирович
Народився	21 грудня 1932(1932-12-21) (91 рік) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик, металург
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди	премія Ради Міністрів СРСР

Леонід Володимирович Радюкевич (21 грудня 1932(19321221), місто Мінськ, тепер Республіка Білорусь) — радянський державний діяч, генеральний директор Магнітогорського металургійного комбінату Челябінської області, 1-й заступник міністра чорної металургії СРСР, 1-й заступник міністра металургії СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Життєпис

Народився в родині інженера. У 1933 році родина переїхала до міста Магнітогорська, де батько працював в Управлінні головного енергетика Магнітогорського металургійного комбінату. Леонід Радюкевич закінчив середню школу в місті Магнітогорську.

У 1955 році закінчив Магнітогорський гірничо-металургійний інститут, інженер-металург.

У 1955—1970 роках — вальцювальник, старший вальцювальник, майстер, начальник відділення 3-го листопрокатного цеху, заступник начальника і начальник 5-го листопрокатного цеху Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

Член КПРС з 1959 року.

У 1970—1972 роках — головний прокатник, у 1972—1977 роках — начальник виробничого відділу — заступник головного інженера Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

У 1977—1979 роках — начальник виробничого управління Міністерства чорної металургії СРСР.

У вересні 1979 — вересні 1985 року — директор, генеральний директор Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна Челябінської області.

У 1985—1989 роках — 1-й заступник міністра чорної металургії СРСР. У 1989—1991 роках — 1-й заступник міністра металургії СРСР.

З 1992 року — президент корпорації «Росчормет».

Потім — персональний пенсіонер у Москві. Президент ТЗО «Корпорація виробників чорних металів», віцепрезидент Міжнародної спілки прокатників.

Нагороди і звання

• орден Леніна (1981)
• орден Трудового Червоного Прапора (1976)
• орден «Знак Пошани» (1971)
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• медалі
• двічі Державна премія СРСР (1969, 1982)
• двічі Премія Ради Міністрів СРСР (1973, 1990)
• Почесний громадянин міста Магнітогорська (2012)

Джерела

• Радюкевич Леонид Владимирович (рос.)
• Металлург, ученый, командир производства (рос.)