Соборна вулиця (Прилуки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:28, 8 серпня 2020, створена Batsv (обговорення | внесок) (зображення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
вулиця Соборна
Прилуки
Будинок № 31
Будинок № 31
Будинок № 31
Назва на честьСобору Різдва Богородиці
Колишні назви
Радянська
Загальні відомості
Протяжність2,95 км
Транспорт
Покриттяасфальт (від початку до вул. Перемоги), ґрунт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлімалоповерхова приватна забудова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Соборна — вулиця у місті Прилуки. Пролягає від Галаганівської вулиці та Соборної площі до Руської вулиці. Вулиця розташована у центральній та східній частинах міста (Кустівці).

Прилучаються вулиця Садова — 1-й Соборний провулок — вулиці Гімназична — Котляревського — Пушкіна — Ярмаркова — Михайлівська — Петропавлівська — 2-й провулок Шевченка — провулок Житній — вулиця Житня — 2-й Соборний провулок — вулиця Перемоги — Трудовий провулок — 2-й Удайський провулок — 1-й провулок Шевченка.

Нумерація йде від центру (№ 2-214, 1-205).

Історія

[ред. | ред. код]

Прокладена у першій половині 19 століття за Генеральним планом забудови міста 1802 року.

Вулиця Соборна вперше згадується 1888 року. У той час вона перетинала майже все місто із заходу на схід — від вулиці Воєнної (нині вул. Алгазіна) до вул. Хрестова на Йордань (нині вул. Перемоги), далі повертала на південний схід до вул. Ніжинсько-Роменської (нині вул. Київська). Перетинала також Базарну площу, на якій містився собор Різдва Богородиці, звідки вулиця й отримала назву.

Згодом вулиця розділена на дві окремі — Скоропадську (нині — Івана Скоропадського) й Соборну.

З 1925 року вулиця мала назву Радянська. Історичну назву повернено 2001 року.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Збереглись будинки — пам'ятки народної архітектури кінця 19 поч. 20 ст. № 3, 6, 13, 28, 31, 35, 45, 73, 109.

Установи

[ред. | ред. код]
  • № 16 — Міський відділ РАЦС;
  • № 31 — Прилуцький відділ держнагляду за станом засобів вимірювання Чернігів, центру стандартизації та метрології і сертифікації;
  • № 35 — Центральна районна бібліотека;
  • № 40 — Прилуцький міськрайонний відділ Державної міграційної служби в Чернігівській області ;
  • № 76 — Прилуцька дільниця Чернігівського ремонтно-монтажного комбінату по ремонту холодильного та торговельного технологічного обладнання;
  • № 125 — Бібліотека міська № 2, відділення зв'язку № 6.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Шкоропад Д.О, Савон О. А. Прилуччина. Енциклопедичний довідник. Ніжин, Аспект-Поліграф, 2007.