Деві Крокетт (боєприпас)
Деві Крокетт (англ. Davy Crockett, M388) — ядерний надкаліберний боєприпас, що доставляється до цілі з допомогою безвідкатної гармати, розроблений в США в часи холодної війни. Названий на честь американського конгресмена і національного героя Девіда Крокетта (1786—1836). Один з найменших за потужністю серійних ядерних боєприпасів.
Опис
Один з найменших (за масою) ядерних боєприпасів[1], коли-небудь створених, «Дейві Крокетт» був розроблений в кінці 1950-х років в Los Alamos Scientific Laboratory для використання в разі радянського наступу на території Західної Німеччини або на Корейському півострові. У M388 використовується варіант боєзаряду W54 Y1 субкілотонної потужності (від 10 до 20 тонн в тротиловому еквіваленті; не регульована).
Конструктивно атомний снаряд складається з головного обтічника, корпусу, чотирьох стабілізаторів та бойової частини. На зовнішній поверхні корпуса снаряда розташовувався двопозиційний перемикач з двома мітками HI/LO (High)/(Low) установки висоти підриву виробу. Маса бойової частини Mk-54 23 кг, маса снаряда — 34,5 кг; довжина боєприпасу — 787 мм, максимальний діаметр — 280 мм. Кругове ймовірне відхилення снаряду становить 240-320 метрів.
Стрільба боєприпасом M388 могла вестися 120-мм гарматою M28 (дальність до 2 км) або 155-мм гарматою M29 (до 4 км). Обидва варіанти гармат обслуговувалися розрахунком з 3 чоловік і передбачали встановлення на триніжку або джипі, М29 могло бути встановлено на гусеничному транспортері М113. Гармата М28 забезпечувалася 20-мм пристрілочним автоматом. Гармати є безвідткатними, виконаними за схемою з розширеною каморою. Характерна для безвідкатних гармат небезпечна зона при стрільбі боєприпасом «Деві Крокетт» становить 70×50 м спереду і 70×60 м позаду.
За розрахунками, для забезпечення надійної безпеки розрахунку гармати від вражаючих факторів ядерного вибуху (для даної боєголовки головний фактор — іонізуюча радіація), мінімальна відстань від точки вибуху до гармати повинна була становити близько 700-800 м (поглинена доза 1000 бер на відстані 300 м, 210 бер — на 500 м).
Виробництво було розпочато в 1956 році, всього було виготовлено 2100 одиниць зброї.
У 1962 року на полігоні в Неваді було проведено 2 випробування даної гармати з використанням бойових зарядів. З кінця 1970-х років система знята з озброєння.
Музейні експонати
Наступні музеї мають Дейві Крокет у своїй колекції:
- Air Force Space & Missile Museum, Cape Canaveral Air Force Station, Florida
- National Atomic Museum, Albuquerque, New Mexico
- National Infantry Museum, Fort Benning, Georgia
- United States Army Ordnance Museum, Ft. Lee, Virginia
- Watervliet Arsenal Museum, Watervliet, New York
- West Point Museum, West Point, New York
- Atomic Testing Museum, Las Vegas, Nevada
- Don F. Pratt Museum, Fort Campbell, Clarksville, Tennessee
Див. також
Примітки
- ↑ Незважаючи на значний калібр боєприпасів, 280 мм, його маса становила близько 34 кг. 155-мм снаряди ядерної артилерії (США), наприклад W-48, при меншому калібрі (але більшої довжини, що досягала 846 мм) характеризувалися істотно більшою масою, 58 кг, заданої використаним принципом детонації - «лінійної імплозіі».