Бондар Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:12, 2 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бондар Юрій Олександрович
Народився 2 липня 1930(1930-07-02)
місто Первомайськ Попаснянського району, тепер Луганської області
Помер невідомо
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
Орден Жовтневої Революції Орден Дружби народів
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Юрій Олександрович Бондар (нар. 2 липня 1930(19300702), місто Первомайськ Попаснянського району, тепер Луганської області) — український радянський партійний діяч, міністр місцевої промисловості Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1990 р.

Біографія

Народився в родині шахтаря. Трудову діяльність розпочав у 1944 році на Лисичанській автобазі Ворошиловградської області.

У 1954 році закінчив Московський автомеханічний інститут.

У 1954—1956 роках — інженер-конструктор, старший інженер-конструктор головного конструкторського бюро Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. У 1956—1961 роках — заступник начальника, начальник складального цеху № 2 Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе.

Член КПРС з 1957 року.

У 1961—1963 роках — заступник секретаря, секретар партійного комітету Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе.

У 1963—1969 роках — 1-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КПУ міста Харкова. У 1969 році — інспектор ЦК КПУ.

У 1969 — липні 1974 року — секретар Хмельницького обласного комітету КПУ.

У липні 1974 — 17 жовтня 1980 року — 2-й секретар Хмельницького обласного комітету КПУ.

У 1980 — січні 1986 року — завідувач відділу сільськогосподарського машинобудування ЦК КПУ.

8 січня 1986 — 1990 року — міністр місцевої промисловості Української РСР.

З 1990 року — на пенсії у Києві.

У 1991—1992 роках — віце-президент науково-виробничого об'єднання — концерну «ІНТЕКОН». У 1993—1997 роках — радник-консультант УНК «Укрсільгоспмаш».

З 2000 року — заступник голови, а з 2004 року — 1-й заступник голови Комітету ветеранів праці Ради Організації ветеранів України.

Нагороди

Література

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.