Загороднюк Василь Степанович
| Загороднюк Василь Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 31 грудня 1955[1] (68 років) Бурківці, Вінницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР[1] |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | поет, літературознавець, викладач університету |
| Alma mater | Херсонський державний університет (1995) |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук (2001) |
| Вчене звання | доцент |
| Членство | Херсонська обласна організація НСПУ і Національна спілка письменників України |
Загороднюк Василь Степанович (31 грудня 1955 року, село Бурківці, Погребищенський район, Вінницька область) — український поет, літературознавець, голова Херсонської обласної організації НСПУ.
Біографія
Народився 31 грудня 1955 року в селі Бурківцях Погребищенського району Вінницької області в селянській родині. Служив у армії, навчався в Київському книготорговельному технікумі. Працював бульдозеристом, бетонником, кранівником, товарознавцем книг, директором бібколектора. Закінчив Херсонський державний педагогічний інститут (українська філологія) у 1995 році. Нині працює доцентом кафедри журналістики Херсонського державного університету. Василь Загороднюк — кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України (2001), голова Херсонської обласної організації НСПУ з 2006 року, голова літературної студії ім. Василя Вишиваного при Херсонському державному університеті, співредактор книг із серії «Літературні скарби Херсонщини». Друкувався в газетах «Літературна Україна», «Молодь України», «Новий день», «Наддніпрянська правда», «Малючок Степовичок»; журналах «Жінка», «Кур'єр Кривбасу», «Дзвіночок»; альманахах «Вітрила», «Поезія», «Самоцвіти», «Степ».
Бібліографія
Поетичні збірки
Біль мовчання: поезії. — Херсон: Айлант, 1998. — 32 с. Пам'яттю прийду: вірші. — К. : Молодь, 1990. — 48 с. Пісня цегли: зб. поезій. — Херсон: Айлант, 2003. — 56 с. Поклик євшанзілля: поезія. — Херсон: Наддніпряночка, 2009. — 72 с. Пісня цегли: поезії. — Херсон: Айлант, 2003. — 56 с. Поклик євшан-зілля: поезія. — Херсон: Наддніпряночка, 2009. — 72 с. Сиваш: зб. віршів. — Херсон: Айлант, 2011. — 43 с. Формула Сократа: зб. віршів. — Херсон: Айлант, 2012. — 56 с.
Твори у збірниках
Ватерлінія степу // Хвиля. Книга в книзі: Поезії. Випуск перший. — К.: Укр. письменник, 1992. — С.203-254. Вірші // Вежі та вітрила. — 2007. — С. 114124. Вірші // Таврія поетична: альм. — Херсон: Айлант, 2007. — С.6469. Енеїда або Українці не перестануть сміятися: (друкується вперше) // Елінг: (ювілейний, Херсону — 230!): альм. Вип. 8 / ред. Микола Каляка. — К. : Просвіта, 2008. — С.200242.
Твори для дітей
Хто гуляє серед ночі?: загадки. — Херсон: ВЦ Пілотні школи, 1996. — 16 с. Морська абетка. — Херсон: Наддніпряночка, 2005. — 32 с. І пахне медом їхня хата: загадки. — Херсон: Наддніпряночка, 2007. — 35 с.
Літературознавчі розвідки
Психологізм творчості Михайла Стельмаха. — К. : Акцент, 2002. — 192 с. Психологічні мотиви поліфункціональності пейзажу (за романом М.Стельмаха «Дума про тебе») (1999) Могила як сакральне явище у творчості Т.Шевченка (2004) Культурно-естетична концепція у творчості Юрія Клена (2005) Катарсис драматичної поеми «Одержима» Лесі Українки (2005) Своєрідність інтерпретації народної думи «Маруся Богуславка» в однойменному романі Івана Багряного (2006) Твори для дітей у доробку Миколи Братана (2007) До джерел літературної Херсонщини (2007) Роздум над книгою «Три шляхи широкії…» як національна ідея (2008) Нове прочитання повісті «Захар Беркут Івана Франка і думи про ОПАД» (2008) Героїчне як духовний феномен у творчості Олени Теліги (2008) Космологія у поетичному світі Богдана-Ігоря Антонича (2009) Летів до книги серця дзвін. Пам'яті М. І. Братана (2010) Висока хвиля «Білого берега» (2010) Проблема особистості й творчого «я» у романі «Супермаркет самотності» Ірени Карпи (2010) Від Семенівського шосе в поетичний космос [про творчість М. Братана] (2010) Мистецький та громадянський суверенітет Миколи Куліша (2012) Шевченків дух і степ широкий (2014)
Нагороди
Всеукраїнська літературна премія ім. Яра Славутича (2009) за збірку «Поклик євшанзілля» (2009).