Непрямий екситон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:07, 24 грудня 2020, створена Олексій Мажуга (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Непрямий екситон — екситон, у якому електрон та дірка рознесені в просторі зовнішньою силою. Завдяки зменшенню перекриття хвильових функцій електронів та дірок процес рекомбінації для непрямих екситонів ускладнений, що збільшує час життя і сприяє накопиченню великої концентрації екситонів.

Однією з систем, у якій реалізуються непрямі екситони є подвійна квантова яма в зовнішньому електричному полі, що змушує електрон та дірку локалізуватися в різних ямах.

Іноді непрямі екситони називають полярними.