Велвл Чернін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:16, 29 січня 2021, створена 45.80.91.51 (обговорення) (нова книга)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велвл Чернін
їд. וועלוול טשערנין
Народився 1958[1][2]
Москва, СРСР
Країна  Ізраїль
Діяльність поет, перекладач, письменник, літературний критик, етнограф, історик
Галузь творче та професійне письмоd[3], перекладацтво[d][3], літературознавство[3], етнографія[3] і історія[3]
Alma mater Історичний факультет МДУ
Знання мов іврит[3], їдиш[3], російська[3], українська[3] і англійська[3]
Сайт velvl.blogspot.com

Велвл Чернін (їдиш – וועלוול טשערנין, Москва, 1958) - ізраїльський поет, літературознавець і історик. Основна мова творчості – їдиш. Закінчив історичний факультет МДУ ім. Ломоносова і Вищі Літературні Курси при Літературному інституті ім. Горького. В кінці 80-х років був завідувачем літературної частини київського єврейського театру «Мазл тов». Репатріювався до Ізраїлю в 1990 році. Захистив докторську дисертацію в Університетi Бар-Ілан в Рамат-Гані. Викладає в Аріельському Університеті (Ізраїль). Автор декількох поетичних збірок їдишом та івритом.

Був одним з укладачів «Антологiї єврейської поезiї. Українськi переклади з їдишу» («Дух i лiтера», Київ, 2007 і 2011). Брав участь в антології сучасної ізраїльської поезії «І покоління приходить…» (Київ, «Дух і літера», 2012) як поет (його вірші переклали українською Юрко Прохасько та Петро Рихло) і як автор нарису історії ізраїльської поезії  «Намете шемів, не впадеш повік!». Переклав івритом «Слово о полку Ігоревім» (Хеврон, 2000), переклал їдишом окремі вірші Арона Копштейна, Леоніда Первомайського, Наума Тихого, Сави Голованівського, Абрама Кацнельсона, Леоніда Кисельова і Мойсея Фішбейна, а також популярну пісню  Михайли Петренка «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…»

Живе в селищі Кфар-Ельдад біля Єрусалиму.


Книгопис українською та російською мовами

• Избранные стихотворения, Кдумім, 2005.

• Ближневосточный фронтир. Израильское поселенчество: История и современность, Институт Ближнего Востока, Єрусалим – Москва, 2010. • Верлібри, «Кальварія», Львів, 2016.

• Вірю, що я не пасинок. Українські літератори єврейського походження, «Видавництво Українського Католицького Університету», Львів, 2016.

  • (з В. Ханіним та А.Романюком) Держава Ізраїль: політика і суспільство, Львів, 2017.
  • Маска на маске, стихи, издательский дом "Биробиджан", 2020.
  • Из крымских тетрадей. Очерки полевых исследований субэтнических групп евреев Крымского полуострова, Тель-Авивский Университет, 2020.
  • (з З. Ханiним) Еврейская идентичность в бывшем СССР: состояние и вызовы, Тель-Авивский Университет, 2020.

ПОСИЛАННЯ

Олег Коцарев, «Ізраїльський поет сам переклав свої вірші українською» - http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/review/46399/

Велвл Чернін, «Єврейська преса Королівства Галичини та Володимирії. Короткий нарис» - http://www.ji-magazine.lviv.ua/2016/Velvl_Yevrejska_presa_korolivstva_Halychyny.htm

Громадське радіо. «Я разповідаю українцям про нашу єврейську долю, - Велвл Чернін» - https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/ya-rozpovidayu-ukrayincyam-pro-nashu-yevreysku-dolyu-velvl-chernin

  1. LIBRIS
  2. NUKAT — 2002.
  3. а б в г д е ж и к л Czech National Authority Database