Звягель (Тарнавка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:46, 20 лютого 2021, створена Mediafond (обговорення | внесок) (стиль, правопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Звягель
Звягель на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Звягель на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Звягель на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Країна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Основні дані
Перша згадка XVIII ст.
Географічні дані
Географічні координати 48°54′51″ пн. ш. 26°00′09″ сх. д. / 48.914222° пн. ш. 26.002694° сх. д. / 48.914222; 26.002694Координати: 48°54′51″ пн. ш. 26°00′09″ сх. д. / 48.914222° пн. ш. 26.002694° сх. д. / 48.914222; 26.002694
Карта
Звягель. Карта розташування: Україна
Звягель
Звягель
Звягель. Карта розташування: Тернопільська область
Звягель
Звягель
Мапа
Мапа

CMNS: Звягель у Вікісховищі

Звягель (або Звіголь[1]; пол. Zwiahel) — колишнє село в Україні, нині — частина села Тарнавки Тернопільської области.

Географія

Розташоване за 1,5 км від с. Тарнавка[1].

Топоніміка

Микола Крикун подає[2] такі варіанти назв с. Звягель, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:

  • Ziachłowce, с. — Кам'янецька земська книга 1610;
  • Zwiahłowce, с. — Кам'янецька земська книга 1627;
  • Zwiahłowce, с. — Подимний реєстр 1650;
  • Swiahłowka, с. — Подимний реєстр 1629;
  • Izyilhofęi, с. — Кам'янецький дефтер 1681.

У XVI ст. с. Звяглівці, від XVIII ст. с. Звягель. Нині не існує[2].

Історія

У Звягелі в 1890 році — 337 жителів, 1900 — 337, 1921 — 396, 1931 — 414; у 1890 році — 55 дворів, 1921 — 66, 1931 — 87.

18 березня 1553 року король надає Героніму Лянцкоронському, скальському старості та його дружині Анні, спустошене село Зухлівці на річці Нічлава у скальському повіті в довічну власність[3].

15 червня 1934 року Звягель передано з Борщівського повіту до Чортківського[4].

Деякий період Звягель був центром однойменної гміни. З 1 серпня 1934[5] до 1939 року село належало до гміни Колиндяни.

Релігія

У 1898 р. збудовано каплицю-філію церкви[1]. Належало до парохії в Пилатківцях.

Соціальна сфера

Село мало свою читальню[6].

Населення

У 1952 р. на хуторі — 11 дворів, 48 жителів[1].

Примітки

  1. а б в г Уніят В., Федечко, М. Звіголь (Звяголь) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 512. — ISBN 978-966-457-246-7.
  2. а б Зяхлівці (Ziachłowce) // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: : статті і матеріали / М. Крикун. — Львів, 2011. — С. 189. — ISBN 978-617-607-064-1.
  3. AGAD. — MK. — Sygn.83. — f.95v — 96
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów borszczowskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
  6. Блаженко, А. Де сила сталиться і дух визріває // Голос народу. — 2017. — № 27 (7 липня). — С. 7. — (Подорожні замальовки).

Джерела

Посилання