Винокуров-Чагилган Ілля Дорофійович
| Винокуров-Чагилган Ілля Дорофійович | |
|---|---|
| Народився | 31 липня 1914 Намський улус, Якутський округd, Якутська область, Російська імперія |
| Помер | 9 вересня 1952 (38 років) |
| Діяльність | поет |
Ілля́ Дорофі́йович Виноку́ров-Чагилга́н (псевдонім якут. Чаҕылҕан; *31 липня 1914 — †9 вересня 1952) — якутський поет.
Переклав якутською мовою вірші Тараса Шевченка: «У всякого своя доля», «Заповіт» (обидва 1939) і «Огні горять, музика грає»[1] (1951) вміщені в періодиці.
Переклади поем «Сон», «Кавказ», «Петрусь» та вірша «Хоча лежачого не б'ють» надруковано в якутському альманасі «Художня література» (Книга 2, Якутськ, 1939).
Майже всі ці переклади передруковано у збірнику «Вибране Шевченка» (Якутськ, 1951). Вступ до балади «Причинна» — «Реве та стогне Дніпр широкий» разом з іншими перекладами творів Шевченка передруковано й у збірнику «Письменники України» (Якутськ, 1954).
- ↑ «Огні горять, музика грає» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 667.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.