Калашинівка
| село Калашинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Рада | Зазірківська сільська рада |
| Облікова картка | Калашинівка |
| Основні дані | |
| Населення | 61 |
| Поштовий індекс | 41332 |
| Телефонний код | +380 5453 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°30′32″ пн. ш. 33°40′40″ сх. д. / 51.50889° пн. ш. 33.67778° сх. д.Координати: 51°30′32″ пн. ш. 33°40′40″ сх. д. / 51.50889° пн. ш. 33.67778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
148 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41332, Сумська обл., Кролевецький р-н, с. Зазірки, вул. Заозерна, 1 |
| Сільський голова | Лавринець Галина Іванівна |
| Карта | |
  Калашинівка | |
 Калашинівка | |
| Мапа | |
| |
Калаши́нівка — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Площа — 40 га. Населення становить 61 особу. Орган місцевого самоврядування — Зазірківська сільська рада.
Після ліквідації Кролевецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Географія
Село Калашинівка знаходиться на березі озера в яке впадає річка Ведмедівська, а витікає річка Ворголка, вище за течією річки Ведмедівська примикає село Покровське, нижче за течією річки Ворголка на відстані 1 км розташоване село Зазірки. До села примикають лісові масиви (сосна).
Історія
Історія села, його минуле і сучасність тісно пов'язана з селом Зазірки.
За адміністративним поділом Гетьманщини Калашинівка належала до Глухівської сотні Ніжинського полку й перебувала у володінні бунчукового товариша С. Миклашевського[2].
В хуторі Калашинівка налічувалося до 70 дворів в яких проживало понад 400 осіб. Населення займалося переважно землеробством. Сіяли жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес, буряки, коноплі, льон, картоплю, коксогиз (рослина що використовувалась для виготовлення гуми). У власних городах вирощували картоплю, капусту, помідори, огірки, сіяли зернові тощо. На найвищому місці за хутором стояв вітряний млин.
За радянської влади в хуторі було побудовано два корівники на дві сотні голів, конюшню, де стояло десятків два коней. Пізніше було побудовано телятник. Калашинівська бригада підпорядковувалась Зазірському колгоспу, що мав назву «Заозерний». Населення займалося виключно землеробством. Не було ні гуралень, ні кінних заводів, ні фабрик.
В 60-і в хуторі був збудований новий магазин та клуб з залом на 150 місць, у якому демонструвались кінофільми, ставились вистави сільської самодіяльності, була бібліотека на 500 одиниць книжкового фонду, а у фоє відзначали урочисті події жителі села.
Сьогодення
Своїх підприємств село не має. Працює лише фельдшерський пункт.
Примітки
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Токарєв, С. А. ГЛУХІВСЬКА СОТНЯ ЗА МАТЕРІАЛАМИ РЕВІЗІЙ НІЖИНСЬКОГО ПОЛКУ 30-40-х років XVIII ст (PDF).
Посилання
| |||||||||||
