Конотопський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конотопський район
Konotopskiy rayon gerb.png Konotopskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Сумська область Сумська область
Код КОАТУУ: 5922000000
Утворений: 1923
Населення: 30 702 (на 1.08.2013)
Площа: 1700 км²
Густота: 18.5 осіб/км²
Тел. код: +380-5447
Поштові індекси: 41600—41681
Населені пункти та ради
Районний центр: Конотоп
Селищні ради: 1
Сільські ради: 29
Смт: 1
Села: 75
Селища: 7
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 41600 м. Конотоп, вул. Соборна, 23, 7-24-03
Веб-сторінка: Конотопська РДА
Голова РДА: Калита Василь Григорович
Голова ради: Малігон Валентина Михайлівна

Конотопський район — розташований в західній частині Сумської області.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Межує на заході з Чернігівською областю, на півночі, сході та півдні — з районами Сумської області. Територія району становить 1667 км². Населення — 34,1 тис. ос. Відстань від Конотопа до Сум залізницею 129 км, автошляхом — 132 км, до Києва — 250 км. На території району протікають 18 річок, найбільша з яких — Сейм.

Районний центр: Конотоп.

До складу району входить одне селище міського типу та 83 сільські населені пункти, які об'єднані в одну селищну та 29 сільських рад. Тут проживає понад 36 тис. осіб (до 30 національностей). Розташований район у західній частині області. Він займає площу 1667 км².

Головними корисними копалинами є прісна вода, поверхнева вода, глина, пісок, торф.

Ґрунти на території району родючі і в основному чорноземні. Кадастровий бал ґрунтів у середньому становить 64 бала. Сільськогосподарський тип ландшафтів займає 79,5 відсотка території району, або 132,6 тис. га, в тому числі сільськогосподарських угідь — 129,5 тис. га, із них рілля — 91,8 тис. га, 13 відсотків — ліси та лісовкриті площі, це — 22,6 тис. га.

Історія[ред.ред. код]

Конотопщини з давніх-давен приваблювала людей, отже не дивно, що сліди перших поселень на території краю сягають у далеку глибінь віків. Про це яскраво свідчать чисельні знахідки, виявлені під час археологічних розкопок.

На Конотопщині знаходяться 272 пам'ятки археології: тимчасові стоянки стародавніх часів, поселення, городища, кургани. Відносяться вони до різних епох — від кам'яного віку до часів Київської Русі. До найстаріших сіл Конотопщини належать села Мельня — перша згадка датується 1500 роком та Карабутове — 1572 роком, а також село Великий Самбір, яке відоме с початку ХУІ століття.

Значною історичною подією на Конотопщині була Конотопська битва 1659 року між військами гетьмана І. Виговського та військами московського царя Олексія Михайловича. Основні події битви розгорнулися, коли під Конотоп підійшов гетьман І.Виговський з козацько-кримсько-татарським військом. Бій відбувся на полі між селами Соснівка та Шаповалівка. В результаті вдалої атаки та тактичних дій царські війська в районі сучасного с. Соснівка були знищені. Звідси і інша назва битви — Соснівська. Увіковічуючи пам'ять всіх загиблих воїнів, в центрі с. Шаповалівка у 2002 році встановлено Пам'ятний Знак (каплиця) і меморіальну дошку, в 2007 році відкрито музейну кімнату «Історія Конотопської битви 1659 року».

17 червня 1672 року на території сучасного села Козацьке, в Козацькій діброві на Козацькій раді було обрано гетьманом лівобережної України Івана Самойловича (1672–1677), який прийняв і підписав з Московською державою «Конотопські статті» .

За багаторічну історію нашого краю адміністративні межі Конотопщини неодноразово змінювалися. За наказом Катерини П у 1732 році в Україні були створені намісництва (губернії). Конотопщина спочатку входила до Новгород — Сіверської, а з 1802 року — до Чернігівської губернії. На початку ХХ ст. замість губерній були утворені округи, був організований Конотопський округ, куди увійшов і Конотопський район.

Датою утворення Конотопського району вважається 1923 рік, коли він став самостійною адміністративно — територіальною одиницею, до якої увійшов Конотопський, Борзнянський і Кролевецький повіт. У 1932 році з переходом на триступеневу адміністративно-територіальну систему: район — область — центр було створено п'ять областей і Конотопський район на деякий час увійшов до складу Київської області.

З утворенням Сумської області 10 січня 1939 року Конотопський та Дубов'язівський райони передані до її складу. Після Другої світової війни Конотопський район тричі змінював свої кордони. У 1957 році до району були приєднані 8 сіл, а в 1960 році ще 6 сіл бувшого Дубов'язівського району, у 1963 році було приєднано села Духанівку Буринського району та село Дептівку Талалаївського району Чернігівської області.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду і 29 сільських рад, які об'єднують 83 населений пункт та підпорядковані Конотопській районній раді[1].

Транспортна інфраструктура[ред.ред. код]

Територією району проходять автомобільні дороги державного підпорядкування Батурин—Суми та Кролевець—Конотоп—Ромни—Пирятин, автомобільна дорога Батурин—Суми, за 28 км від міста Конотоп примикає автомагістраль Київ—Москва. В місті обласного підпорядкування Конотоп, яке також є районним центром, розміщений крупний залізничний вузол.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Конотопському районі Сумської області на обліку перебуває 72 пам'ятки історії.

У Конотопському районі Сумської області на обліку перебуває 8 пам'яток архітектури.

Персоналії[ред.ред. код]

Конотопщина дала Україні і світу видатних вчених: українського історика Олександра Матвійовича Лазаревського (1834–1902), видатного вченого в галузі механіки — Степана Прокоповича Тимошенка (1878–1972), вченого славіста Якова Пантелеймоновича Гурського (1923–1995), відомого українського хорового диригента, композитора і педагога, заслуженого артиста УРСР Григорія Митрофановича Давидовського (1866–1952), відомого поета-гумориста, члена Національної Спілки письменників України Петра Остаповича Гришка (1925–2003), члена Української Центральної Ради Панаса Харитоновича Суліза та інших.

Примітки[ред.ред. код]