Вощинине
| село Вощинине | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Рада | Мачулищанська сільська рада |
| Облікова картка | Вощинине |
| Основні дані | |
| Населення | 63 |
| Поштовий індекс | 41525 |
| Телефонний код | +380 5442 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°25′50″ пн. ш. 34°03′38″ сх. д. / 51.43056° пн. ш. 34.06056° сх. д.Координати: 51°25′50″ пн. ш. 34°03′38″ сх. д. / 51.43056° пн. ш. 34.06056° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41525, с. Мачулила |
| Карта | |
  Вощинине | |
 Вощинине | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вощи́нине — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 63 осіб. Орган місцевого самоврядування — Мачулищанська сільська рада.
Після ліквідації Путивльського району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Географія
Село Вощинине знаходиться на березі річки Берюшка, вище за течією примикає село Мачулища, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Руднєве.
Історія
За даними на 1862 рік у казенному селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 429 осіб (208 чоловіків та 221 жінка), налічувалось 47 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1880 рік у колишньому державному селі Берюхівської волості Путивльського повіту Курської губернії, мешкало 415 осіб, налічувалось 45 дворових господарств, існувала православна церква[3].
Примітки
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1784)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
