Революційний Провід ОУН

Революційний Провід ОУН — керівний орган Організації українських націоналістів революційної (ОУН). Створений в лютому 1940 у Кракові на конференції українських націоналістів, прибічників Степана Бандери. В 1941 першим очільником Проводу було обрано Степана Бандеру.

Історія створення

Революційний Провід ОУН був створений як відповідь прибічникам А. Мельника, якого в 1939 році у Римі було затверджено лідером ОУН. Молоді радикали, які підтримували С. Бандеру опинились на римському зібранні у меншості. 10 жовтня 1940 р. у Кракові вони зібрали власну конференцію, яка не визнала рішень римського збору і сформувала Революційний Провід ОУН. Цим рішенням відбувся розкол ОУН на ОУН мельниківців та ОУН бандерівців.

В 1941 р. на II Великому зборі Проводу Степан Бандера обраний головою Проводу, Ярослав Стецько — заступником.

Програмні засади

Прихильники С. Бандери вважали, що Українська держава може бути утворена лише в результаті національної революції і виключно власними силами українського народу. На відміну від бандерівців, мельниківці розраховували на підтримку Німеччини.

Посилання

• Степан Бандера. "Перспективи Української Революції" (аудіокнига) — Мюнхен, 1978. 658 c
• Бойко, О. Д. Історія України / Посібник. Київ: Видавничий центр «Академія». 2002