Бабич-Декань Трохим Петрович

Бабич-Декань Трохим Петрович
Народився	15 березня 1900(1900-03-15) Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Академія комуністичного виховання імені Н. К. Крупської
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Трохим Петрович Бабич-Декань (нар. 15 березня 1900(19000315), хутір Мизини Полтавської губернії, тепер Полтавської області — ?) — радянський діяч, голова Організаційного комітету Президії ВЦВК РРФСР по Алтайському краю. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Біографія

Народився в бідній селянській родині. Закінчив Параскеївське земське чотирикласне училище, Рунівщинську міністерську дворічну школу, Полтавську міську вищо-початкову школу, один курс історико-філологічного факультету Полтавського вечірнього народного університету (1917—1918 роки).

У 1918—1919 роках працював канцелярським писарем у Полтавській казенній палаті. Учасник партизанської боротьби з денікінцями у 1919 році.

Член РКП(б) з 1920 року.

У 1920 році — слухач Полтавських губернських юридичних курсів, народний суддя Площанської (Плосківської) волості Полтавської губернії.

З 1920 по 1922 рік — співробітник Полтавської губернської надзвичайної комісії (ЧК): член політбюро повітової ЧК, військовий комісар, голова волосного революційного комітету, районний уповноважений Полтавської губернської ЧК по боротьбі з бандитизмом. З 1922 по 1923 рік — на політичній роботі в Червоній армії: політичний керівник (політрук) взводу, роти і Полтавського повітового військкомату.

У 1923 році вступив до Харківського інституту народного господарства, з якого був відрахований в 1924 році.

У 1924—1925 роках — голова Ізюмського окружного комітету незаможних селян; відповідальний секретар Петрівського районного комітету КП(б)У Ізюмського округу; відповідальний секретар Балакліївського районного комітету КП(б)У Ізюмського округу.

У 1925—1929 роках — завідувач Ізюмського окружного відділу народної освіти. За сумісництвом у 1926—1928 роках працював редактором Ізюмської окружної газети «Червона зоря».

З 1929 по 1931 рік навчався в Академії комуністичного виховання імені Крупської в Москві. Одночасно був редактором вузівської газети, секретарем партійного комітету академії.

У 1931—1933 роках — завідувач партійно-масового відділу, відповідальний секретар газети «За коммунистическое просвещение» в Москві.

З травня 1933 року — начальник політичного відділу Усть-Сосновської машинно-тракторної станції Топкінського району Західно-Сибірського краю.

У січні 1935 — січні 1936 року — 1-й секретар Славгородського районного комітету ВКП(б) Західно-Сибірського краю.

У січні 1936 — травні 1937 року — завідувач відділу друку Західно-Сибірського крайового комітету ВКП(б).

13 червня — жовтень 1937 року — 1-й секретар Бійського районного комітету ВКП(б) Західно-Сибірського краю.

З 13 вересня 1937 по серпень 1938 року — голова Організаційного комітету Президії ВЦВК РРФСР по Алтайському краю. У серпні 1938 року знятий з посади «як такий, що не впорався з роботою».

На 1942 рік — начальник головного управління лісової промисловості Західного Сибіру (Головзахсиблісу) Народного комісаріату лісової промисловості СРСР.

Подальша доля невідома.

Нагороди

• орден Леніна (7.05.1934)
• орден «Знак Пошани» (1942)

Джерела

• Бабич-Декань Трофим Петрович (рос.)