Александр (князь Ліппе)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:30, 25 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александер
нім. Alexander
Александер
Александер
Світлина Александра цур Ліппе
5-й князь Ліппе
Початок правління:20 березня 1895
Кінець правління:13 січня 1905

Попередник:Вольдемар
Наступник:Леопольд IV

Дата народження:16 січня 1831(1831-01-16)
Місце народження:Детмольд
Країна:Князівство Ліппе
Дата смерті:13 січня 1905(1905-01-13) (73 роки)
Місце смерті:Сейнт Ґільґенберг, Німецька імперія
ПохованняMausoleum Büchenbergd
Дружина:не було
Діти:не було
Династія:Ліппе
Батько:Леопольд II
Мати:Емілія Шварцбург-Зондерсгаузенська

Карл Александр[1] цур Ліппе (нім. Karl Alexander zur Lippe; 16 січня 1831 — 13 січня 1905) — номінальний князь Ліппе в 18951905 роках. Через його душевну хворобу фактичними правителями були регенти: Адольф цу Шаумбург-Ліппе у 18951897 роках, Ернст Ліппе-Бістерфельдський у 18971904 роках і Леопольд Ліппе-Бістерфельдський у 19041905 роках.

Від 1871 року мешкав у санаторії в Сейнт Ґільґенберзі.

Біографія

Народився 16 січня 1831 року у Детмольді. Був сьомою дитиною та п'ятим сином у родині князя Ліппе Леопольда II та його дружини Емілії Шварцбург-Зондерсгаузенської. Мав старших братів Леопольда, Вольдемара, Фрідріха та Германа й сестру Луїзу. Згодом сімейство поповнилося сином Карлом, який помер у дитячому віці, та донькою Пауліною.

Певний час служив у ранзі капітана в гвардійському полку короля Ганноверу. Після невдалого падіння з коня в 1851 році й протягом наступних десяти років у нього почали проявлятися перші ознаки душевного захворювання. Наприкінці 1871 року його стан став нестерпним, принца позбавили дієздатності й відправили на лікування до санаторію в Сейнт Ґільґенберзі. Офіційними медичними висновками була встановлена невиліковність душевної спадкової хвороби, викликаної, в тому числі, інцухтом.

Часто відвідував концерти та театр. Також проводив час, граючи в шахи, копіюючи картинки з газет і слухаючи музику. У 1895 році, успадкувавши титул князя, знав про свій статус суверена й завжди наполягав на дотриманні етикету.[2]

Помер 13 січня 1905 у Сейнт Ґільґенберзі. Був похований у третій кімнаті мавзолею Детмольду.[3]

Генеалогія

Сімон Август
 
Марія Леопольдіна Ангальт-Дессауська
 
Фрідріх Альбрехт
 
Луїза Альбертіна Пльонська
 
Крістіан Ґюнтер III
 
Шарлотта Вільгельміна Ангальт-Бернбурзька
 
Фрідріх Карл Шварцбург-Рудольштадтський
 
Фредеріка Августа Шварцбург-Рудольштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд I
 
 
 
 
 
Пауліна Ангальт-Бернбурзька
 
 
 
 
 
Ґюнтер Фрідріх Карл I
 
 
 
 
 
Кароліна Шварцбург-Рудольштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Емілія Шварцбург-Зондерсгаузенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александр
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. або Александер
  2. Lippe's Insane Monarch // «The New York Times» від 14 жовтня 1904 року.
  3. Детмольдський мавзолей [1] (англ.)

Література

  • Helga Neumann, Manfred Neumann: Maximilian Harden (1861–1927). Ein unerschrockener deutsch-jüdischer Kritiker und Publizist. Königshausen & Neumann, Würzburg 2002.

Посилання