Перейти до вмісту

Інбридинг

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карл ІІ Іспанський. Мав фізичні та ментальні розлади, ймовірно, через інбридинг.

Інбри́динг або інцухт (англ. inbreeding — від in — в, всередині і breeding — розведення) — схрещування близькоспоріднених організмів.[1] У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові та ін.) інбридинг — повністю нормальне явище.

Розрізняють кілька різновидів такого схрещування залежно від рівня генетичної спорідненості шлюбних партнерів. Сам термін «інбридинг» — розведення «в собі» — прийшов із тваринництва, де ним називали схрещування в межах однієї лінії; типу брат × сестра тощо. Найтіснішим інбридингом є самозапліднення[2].

У тварин і перехреснозапильних рослин при тривалому інбридингу можливі виникнення потворності, зниження продуктивності життєздатності або загибель особин. При схрещуванні інбридних ліній у гібридів першого покоління часто виявляється гетерозис.

Для оцінки сили інбридингу використовують так званий коефіцієнт інбридингу F — імовірність того, що в генотипі особини обидва алелі певного гену будуть ідентичні за походженням.

Аномалія нижньої щелепи була найбільш помітною у Філіпа IV (короля Іспанії і Португалії з 1621 по 1640 роки), верхньої — в імператора Максиміліана I Габсбурга та відразу декількох його нащадків.

Див. також

[ред. | ред. код]
Родовід Карла II, короля Іспанії. Показує численні близькоспоріднені шлюби. Карл був одружений двічі, але не мав життєздатних спадкоємців

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Inbreeding в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
  2. Генетика: підручник / А. В. Сиволоб, С. Р. Рушковський, С. С. Кир'яченко та ін. за ред. А. В. Сиволоба. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 320 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]