Едвард Арламовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:06, 26 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 26 травня 2021, заснована на цій версії.
Едвард Арламовський
Країна Польща Польща
Народження 26 серпня 1909(1909-08-26)
Бохня, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть 25 квітня 1979(1979-04-25) (69 років)
Титул національний майстер (1949),
арбітр ІКЧФ (1973)
Піковий
рейтинг 		~2516 (1955, оцінка chessmetrics)[1]

Е́двард Арламо́вський (пол. Edward Arłamowski; 26 серпня 1909, Бохня, сучасне Малопольське воєводство — 25 квітня 1979) — польський шахіст, шаховий композитор, літератор і бібліофіл. Доктор права (1945). Національний майстер (1949), віце-чемпіон Польщі з шахів 1951 року. Арбітр ІКЧФ (1973).

Життєпис

Випускник бохнянської гімназії ім. Короля Казимира Великого. Адвокат за фахом. 1945 року в Ягеллонському університету в Кракові захистив докторську дисертацію з права під назвою «Чи існує правовий захист шахової гри на підставі закону про авторське право від 29.III.1926 року?». Це чи не єдина у світі дисертація з юридичних наук, присвячена шахам.

Належав до грона найсильніших шахістів Кракова 1930-х і 1940-х років. 1931 і 1938 року здобув чемпіонство Краківського клубу шахістів. 1935 року став чемпіоном Сілезії. Наступного року в Ченстохові у відбірковому турнірі до чемпіонату Польщі 1936 року посів 4-те місце, тоді як перепустки у фінал отримала перша трійка (Адам Шпіро, Ісаак Шехтер і Едвард Герстенфельд[2]). Неодноразово виступав за краківські команди в командній першості Польщі. У 30-х роках плідно працював над шаховою проблемістикою, опублікував 190 задач (переважно дво- і триходівки). 23 із них отримали нагороди та відзнаки в міжнародних конкурсах. Серед журналів і газет, де виходили друком його задачі: «The British Chess Magazin», «Evening Standard», «The Grantham Journal», «Chess», «Deutsche Schachblätter», «Neue Leipziger Zeitung», «Deutsche Schachzeitung» і «Die Schwalbe». Вів шахові розділи в часописах «Polska Zachodnia» (1933—1937) та «Dziennik Bydgoski» (від 1931). Член редколегії «Польського шахіста», який у 1946—1947 роках видавав Краківський клуб шахістів.

Учасник чемпіонатів країни 1948, 1949, 1950, 1951 і 1954.

Одна з найвідоміших партій Арламовського — це мініатюра Керес — Арламовський, зіграна на турнірі пам'яті Пшепюрки в Щавно-Здруй 1950 року. Гра обійшла чимало шахових часописів і є однією з найкоротших партій у міжнародних турнірах, які закінчилися чистим матом: e4 c6 2. d4 d5 3. Кc3 de 4. К:e4 Кd7 5. Фe2 Кgf6?? 6. Кd6×! Подейкують, що Керес встав і прогулювався біля столика, коли побачив як помилився Арламовський. Зазвичай замкнутий і джентльменський, естонський гросмейстер не стримався, протягнув руку через плече суперника й, зробивши вирішальний хід, оголосив: «Мат!»[3]. На цьому міжнародному турнірі із сильним складом поляк виступив невдало, посів 19-те місце серед 20 учасників, а найбільшим успіхом стала нічия з Яном Фолтисом.

Мав одну з найбільших у Польщі шахових бібліотек (3 тисячі томів), яку заповів Ягеллонській бібліотеці.

Примітки

  1. ↑ Chessmetrics Player Profile: Edward Arlamowski. Архів оригіналу за 19 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016. (англ.)
  2. ↑ Przyczynek do historii szachów w Częstochowie (пол.)
  3. ↑ Дамский Я. В., Рекорды в шахматах. — Москва, 2004. — С. 10.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едвард_Арламовський&oldid=32184897