Такуарі (притока Парагваю)
| Такуарі | |
|---|---|
 Річка Такуарі | |
| 19°3′23.0400001″ пд. ш. 57°19′32.160000100005″ зх. д. / 19.05640° пд. ш. 57.32560° зх. д. | |
| Витік | Сьєрра-де-Маракайю, місто Алту-Такуарі |
| • координати | 17°49′53″ пд. ш. 53°17′59″ зх. д. / 17.83139° пд. ш. 53.29972° зх. д. |
| • висота, м | 861 м[1] |
| Гирло | річка Парагвай, за 1,5 км на північ від порту Порту-да-Манґа |
| • координати | 19°14′33.1″ пд. ш. 57°13′31.2″ зх. д. / 19.24253° пд. ш. 57.22533° зх. д. |
| • висота, м | 86 м[1] |
| Похил, м/км | 0,92 м/км |
| Басейн | Парагвай → Парана → Ла-Плата → Атлантичний океан |
| Країни: |  Бразилія |
| Прирічкові країни: | Бразилія: Мату-Гросу Мату-Гросу-ду-Сул |
| Регіон | Мату-Гросу-ду-Сул[2] |
| Довжина | 842 км |
| Середньорічний стік | 264 м³/с (за 335 км від гирла)[3] |
| Притоки: | Coxim Riverd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Такуарі (порт. Rio Taquari) — річка у Південній Америці, у південно-централній частині Бразилії протікає у південній частині штату Мату-Гросу та штаті Мату-Гросу-ду-Сул. Ліва притока річки Парагвай, належить до водного басейну Ла-Плати → Атлантичного океану.
Географія
Річка Такуарі починає свій витік на гірському плато Сьєрра-де-Маракайю, в південно-східній частині штату Мату-Гросу, на висоті близько 860 м над рівнем моря, на західній околиці міста Алту-Такуарі.
У верхів'ї тече кілька кілометрів на південь, південний-захід, до кордону із штатом Мату-Гросу-ду-Сул, потім — на захід, кордоном штатів Мату-Гросу та Мату-Гросу-ду-Сул, далі північно-західною частиною території штату Мату-Гросу-ду-Сул — на південний-захід. Впадає у річку Парагвай, із лівого берега за 1,5 км на північ від порту Порту-да-Манґа. В середній та нижній частині тече територією Лаплатської низовини.
Річка має довжину 842 км. Середній похил русла річки від витоку до гирла — 0,92 м/км, перепад висот 775 м.
Гідрологія
Спостереження за водним режимом річки Такуарі проводилось протягом 12 років (1966–1978) на станції Кошим, розташованої приблизно за 335 км від гирла, впадіння її в річку Парагвай.[3] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період — 264 м³/с, для водного басейну 27 040 км². За період спостереження встановлено, що повінь у грудні — березні, максимальна — у січні-лютому. Живлення річки — переважно дощове. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 172 м³/с (у серпні), що становить майже 43% від максимального середньомісячного стоку, який за весь період спостереження становив — 403,9 м³/с (у лютому). Це свідчить про низьку амплітуду сезонних коливань рівня води. За весь період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 120 м³/с (у серпні), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 957 м³/с (у січні). Величина прямого стоку в цілому по басейну досягає — 308 міліметра на рік, який можна вважати, як помірно високий.
Притоки
Найбільші притоки річки Такуарі (від витоку до гирла): Ріу-Аріранія (права), Ріу-ду-Пейши (права), Ріу-Клару (права), Ріу-Кошим (ліва), Ріу-Неґру (ліва).
Населені пункти
Береги річки малозаселені. Найбільші населені пункти, які розташовані на берегах Такуарі (від витоку до гирла): Алту-Такуарі, Кошим.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Calculated with GeoLocator (англ.)
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б GRDC — Такуарі на станції Кошим (англ.)
Посилання
- Річка Такуарі в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.). Процитовано 2015-03-02
- SISTEMA DEL PARANA: TAQUARI (Río) (ісп.), (англ.)
- Зображення річки Такуарі: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9][недоступне посилання з липня 2019] [10] на Panoramio.com