Похил річки

Похил рі́чки — відношення похилу річки (чи окремої її ділянки) до довжини річки (чи ділянки річки). Виражають похил зазвичай у метрах на кілометр (м/км), рідше у проміле (‰) чи відсотках (%).

Розрізняють середній (відношення похилу річки до загальної довжини річища) і частковий (для окремих відрізків річища) похил річки.

По довжині річки похил зазвичай зменшується від верхньої її частини до нижньої. Ця закономірність може порушуватися під впливом рельєфу, характеру гірських порід і ґрунтів, в яких протікає річка. Великий похил у гірських річок і малий у рівнинних. Що більший похил річки, то більша швидкість її течії.

Вимірювання похилу проводять на характерних ділянках за рівнями води в період стійкої межені. Наприклад, середній похил річки Прут біля витоку (в межах Карпат) 100‰ (100 м/км), біля гирла — 0,05‰ (0,05 м/км).

Джерела

Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8. — Падіння річки