Никифор I Комнін Дука

Никифор I Комнін Дука
Народився	1240
Помер	1297 Епірський деспотат
Країна	Епірський деспотат
Діяльність	правитель
Посада	деспот Епіруd
Рід	Komnenodoukas familyd
Батько	Михайло II Комнін Дука
Мати	Theodora of Artad
Брати, сестри	Anna Komnene Doukainad, Helena Angelina Ducainad і Demetrios Doukas Komnenos Koutroulesd
У шлюбі з	Anna Palaiologina Kantakouzened і Maria Laskarinad
Діти	Фома I Комнін Дука, Thamar Angelina Komnened і Maria Komnene Doukainad

Никифор I Комнін Дука (грец. Νικηφόρος Α΄ Κομνηνός Δούκας; бл. 1240 — бл. 1297) — 4-й володар Епірського деспотату в 1266/1268—1297 роках.

Життєпис

Походив з династії Ангелів. Старший син Михайла II, деспота Епіру і Фессалії, та Феодори Петраліфіни. Народився близько 1240 року.

1253 року після завершення епіро-нікейської війни відправився заручником виконання умов миру до Нікеї. Того ж року отримав титул деспота. У 1256 року в Фессалоніках одружився з донькою нікейського імператора Феодора II. Проте вже 1258 року вона померла.

1259 року брав участь у війні проти нікейської імперії. Але після поразки антинікейської коаліції у битві біля Пелагонії втік до південної Італії. Повернувшись з підкріпленням від шваґра — сицилійського короля Манфреда Гогенштауфена — Никифор допоміг своєму батькові відвоювати Епір.

1262 року Никифор завдав поразки візантійській армії. Проте 1264 року армія Епіра була переможена. Відповідно до укладеної мирної угоди Никифор одружився з небогою візантійського імператора Михаїла VIII.

Між 1266 та 1268 роками після смерті батька успадкував Епір. Продовжив боротьбу проти Візантії, 1272 року уклавши союз з Іоанном, деспотом Фессалії (своїм зведеним братом) та Карлом I, королем Сицилії. Разом з тим відкинув ідею церковної унії. 1279 року визнав зверхність Сицилії, але невдовзі війська останньої зазнали поразки від візантійців, що захопили Албанію.

1282 року за посередництва своєї дружини уклав мирний договір з новим візантійським імператором Андроником II. У 1284 році з дружиною заманив до Епіру Михайла, сина Іоанна I, правителя Фессалії, запропонувавши йому укласти шлюб зі своєю донькою, а потім захопив його в полон і відправив до Константинополя. Це призвело 1285 року до війни з Фессалією. Для зміцнення зв'язків з Константинополем Никифор збирався видати свою дочку Тамару заміж за Михаїла IX, співімператора Андроника II.

1290 року титул деспота отримав від імператора Фома, спадкоємець Никифора I. У 1291 році епірська аристократія переконала деспота піти на зближення з Карлом II, королем Неаполя. Це стало приводом для вторгнення візантійських військ до Епіру. Неаполітанське королівство допомогло Никифору I стримати наступ візантійців. Для зміцнення зв'язків з новим союзником епірський деспот видав заміж свою доньку Тамару за сина Карла II. Після смерті Никифора бл. 1296 року почалася війна з Фессалією, яку Никифор I успішно завершив завдяки підтримці неаполітанців. Помер близько 1297 року. Владу отримав син Фома при регентстві матері.

Родина

1.Дружина — Марія, донька Феодора II, нікейського імператора

Діти:

• Катерина, дружина інфанта Федеріка Кастильського

2. Дружина — Анна, донька Іоанна Кантакузина

Діти:

• Тамара, дружина Філіппа I, князя Таранто
• Михайло (д/н—до 1297)
• Фома (1285—1318), 5-й володар Епірського деспотату
• Марія, дружина Джованні I Орсіні, пфальцграфа Кефалонії і Закінфа

Джерела

• Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 978-0-472-08260-5.
• Nicol, Donald MacGillivray (2010). The Despotate of Epiros 1267—1479: A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-13089-9.