Остання альтернатива

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:31, 7 червня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (+портал)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остання альтернатива
рос. Последняя альтернатива
Жанрфантастика
детектив
РежисерВолодимир Латишев
СценаристВладислав Нечаєв
Володимир Латишев
На основіОголене сонце
У головних
ролях
Ігор Комаров
Георгій Васильєв
ОператорБорис Волох
Володимир Гречишкін
А. Константинов
Д. Флегонтов
ХудожникТетяна Венеціанова
КінокомпаніяЛенінградське телебачення
Тривалість126 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1978

«Остання альтернатива» — радянський трисерійний телефільм-спектакль Ленінградського телебачення 1978 року за мотивами роману Айзека Азімова «Оголене сонце» (переклад Т. Левич).

Сюжет

[ред. | ред. код]

Детектива Ела Бейлі запрошують в один з Зовнішніх світів — Солярію, де сталося загадкове вбивство. Солярія відрізняється ізольованістю жителів один від одного (навіть чоловік з дружиною бачаться за розкладом), що робить вбивство неймовірним. З дитинства люди ростуть в оточенні роботів, дорослими людьми особисті контакти сприймаються як щось непристойне і є вельми важким випробуванням. Непідготовленість жителів до вбивства змушує їх погодитися з пропозицією запросити землянина. Прибувши на планету, Ел Бейлі зустрічає свого старого знайомого — робота Дана (Р. Данила Олівау), в парі з яким вони приступають до розслідування. Поступово, знайомлячись з особливостями життя мешканців Солярії і долаючи перешкоди, що виникли на шляху розслідування, Бейлі вдається розібратися в суті події і не тільки зняти підозри з невинної людини і викрити істинного злочинця, але і зірвати його плани, що ставили під загрозу мирне життя жителів Землі і Зовнішніх світів.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]