Я чекатиму...

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Я чекатиму…
рос. Я буду ждать...
Жанрмелодрама
Режисер Віктор Живолуб
Сценарист Анатолій Степанов
У головних
ролях
Микола Єременко
Анна Твеленьова
Ірина Шевчук
Костянтин Степанков
Микола Пеньков
ОператорМикола Гайл
ХудожникВ'ячеслав Панфілов
КінокомпаніяСвердловська кіностудія
Тривалість77 хв
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1979
IMDbID 2034172

«Я чекатиму…» (рос. «Я буду ждать...») — радянський художній фільм-мелодрама, знятий режисером Віктором Живолубом у 1979 році.

Сюжет

У студента інституту іноземних мов Микити успішне життя: до диплома залишився рік, він перемагає на всіх змаганнях з дзюдо, у нього є кохана дівчина Маша, з якою вони збираються одружитися після диплома. Одного разу він зустрічає на вулиці красиву жінку, віком старше себе, в яку закохується з першого погляду. Увечері того ж дня він виявляє в своєму будинку гостей: до батька Микити зайшов його шкільний друг Павло разом зі своєю супутницею Анною, яка і виявляється тією самою жінкою, яку Микита зустрів днем. Микита відразу ж дає зрозуміти Анні, що вона йому дуже подобається. Відносини Анни і Павла переживають певний застій. Павла влаштовує неквапливий ритм їх відносин з Анною: у них гостьовий шлюб. Анна бажає зміцнити відносини, і прямо висловлюється Павлу про те, що хоче за нього заміж, але Павло не поспішає міняти своє життя. Микита починає доглядати за Анною: запрошує її подивитися змагання, де буде виступати, після перемоги проводжає до будинку. Зустрічає в під'їзді, телефонує, залишає троянди на килимку біля дверей квартири. Анна демонструє неприступність, але Микита обіцяє чекати.

Одного разу батько кличе Микиту до телефону: дзвонить Анна. Микита приходить до неї додому, Анна готова поступитися його палким домаганням. Микита, будучи ще на порозі квартири, перервавши обійми і поцілунки, дзвонить додому і повідомляє бабусі про те, що «сьогодні не ночуватиме вдома». Цим Микита все псує: Анна просить його піти. Микита повертається додому. У нього відбувається розмова з батьком, який висловлює йому сумніви: батькові Микити Анна подобається як людина, але він не представляє сина поруч з жінкою свого друга. Крім того, він вважає, що Микита вчинив недобре, почавши доглядати за Анною під час кризи в її особистому житті. Проте, відносини Микити і Анни налагоджуються. Микита з'їжджає від батька і бабусі на знімну квартиру і вони з Анною починають зустрічатися. За звичкою Микита ще заходить час від часу додому до Маші, але та вже давно здогадалася про зміни в житті свого коханого, і вони пояснюються з Микитою щодо Анни. Батько Микити як і раніше переконаний, що Микита і Анна не повинні бути разом. Одного разу він просить Микиту порвати з Анною першим, переконуючи його, що якщо він цього не зробить, то одного разу трапиться річ набагато гірша: Анна сама рано чи пізно порве з Микитою, але пережити це Микиті буде набагато складніше, ніж якщо він сам залишить її. Микита не слухає батька і переконаний в своєму прийдешньому великому щасті з Анною. Павло зустрічає Анну і між ними відбувається розмова. Павло глибоко кається у своєму зневажливому ставленні до почуттів Анни, клянеться їй у коханні і просить вийти за нього заміж. Анна робить вибір на користь давніх і перевірених відносин: вона дзвонить Микиті і каже, що «не прийде». На цьому їх відносини закінчуються.

Спортивні досягнення Микити йдуть на спад: він програє всі спаринги, заявляючи тренеру, що у нього болить серце. Медичне обстеження показує, що з серцем все гаразд, і лікарю стає зрозуміло, що ця біль зовсім іншої природи. Микита знаходить в собі сили і перемагає на чергових змаганнях по дзюдо. Після перемоги він заходить до Маші, у них відбувається дружня бесіда, в ході якої, як і раніше сильно закоханий в Анну Микита просить Машу пояснити йому, чому все вийшло саме так, як вийшло. Вийшовши від Маші, він, продовжуючи свої роздуми, крокує по листю осіннього парку.

У ролях

Знімальна група

Посилання

  • Я чекатиму... на сайті IMDb (англ.)