Скелястий хребет

Скеля́стий хребе́т — передовий хребет на північних схилах Великого Кавказу, в його західній і центральній частинах; простягається від р. Білої на заході, до верхів'я річки Терек на сході.

Про хребет

Довжина — 330 км, висота на заході 1200—1700 м, на сході — до 3 000 м, найбільша — 3 646 м (г. Каракая).

Являє собою куесту, побудовану з твердих вапняків та з мерґелів і доломітів крейди, створену внаслідок нерівномірного розмиву осадових порід; розчленований на ряд окремих масивів.

У вищих частинах є сліди кол. зледеніння — кітли, морени тощо. На плато розвинені карстові форми:

• лійки,
• озера,
• зникаючі річки,
• кари.

Півн. схили Скелястого хребта, вкриті до висоти 1 800 м широколистяними лісами, південно-степовою рослинністю, вище простягаються полонини.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.