Радісне (Дніпровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Радісне (Грабське)
Файл:Радісне (Петриківський район) .jpg
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Петриківський район
Рада Іванівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA12020190120074878
Облікова картка Радсело 
Основні дані
Населення 278
Поштовий індекс 51814
Телефонний код +380 5634
Географічні дані
Географічні координати 48°40′05″ пн. ш. 34°30′27″ сх. д. / 48.66806° пн. ш. 34.50750° сх. д. / 48.66806; 34.50750Координати: 48°40′05″ пн. ш. 34°30′27″ сх. д. / 48.66806° пн. ш. 34.50750° сх. д. / 48.66806; 34.50750
Середня висота
над рівнем моря
66 м
Місцева влада
Адреса ради 51812, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, с. Іванівка, вул. Центральна, 72
Сільський голова Негода Геннадій Іванович
Карта
Радісне (Грабське). Карта розташування: Україна
Радісне (Грабське)
Радісне (Грабське)
Радісне (Грабське). Карта розташування: Дніпропетровська область
Радісне (Грабське)
Радісне (Грабське)
Мапа
Мапа

CMNS: Радісне у Вікісховищі

Радісне (Грабське) — село в Україні, в Петриківському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 278 осіб. Орган місцевого самоврядування — Іванівська сільська рада.

Географія

Село Радсело знаходиться за 4 км від лівого берега Кам'янського водосховища (Дніпро) і за 4 км від правого берега річки Оріль (нове русло), на відстані 3,5 км від села Куліші. Селом протікає пересихаючий струмок з загатою.

Назва

Цю назву населений пункт отримав за радянських часів. Повна назва — Радісне село. Раніше Радсело йменувалося Грабським. Назва походила від, вірогіднно, прізвища польського пана, який мешкав у цій місцині. Пан мав винні погреби, рештки яких збереглися й донині. Зокрема, у дворі нині померлого Колоса Василя Дмитровича було знайдено отвір (можливо, колишній вхід до погребу або якоїсь підземної будівлі панського маєтку) та дерев'яну миску, діаметром приблизно 60-70 см.

Але є і друга версія походження назви села від козака Грабова, Курган могила якого знаходилась неподалеку від села. Але Кургана Могила Грабова зараз не існує, розпахан під поле. Тільки пам'ятний знак в болоті нагадує про нього.

Історія

Файл:Радсело (Петриківський район) хатинки.jpg
Типове українське подвір'я

Село було засноване десь у першій половині XVIII століття, мало назву Грабське, а ще раніше — на картах чітко видно навіть окремі хутора — Байбузка, Морозова. Це говорить, що перші поселення були саме там, а потім біля цих хуторів з'явилися поселення і вони злилися в одне під назвою Грабське.

На території Радсела знаходилося господарство колгоспу «Заповіт Ілліча». Колгосп мав тваринницьку ферму і тракторну бригаду, була школа, клуб, бібліотека.

Цікаві факти

Радсело — це батьківщина українських вареників з вишнями. І зараз їх тут дуже полюбляють. У громади є свій сайт — www.radselo.ucoz.ua

Сьогодення

Село складається з чотирьох «мікрорайонів»: Мала та Велика Грушка, Байбузка, Ляхове, має своє поштове відділення (індекс:51814). Природа навколо дуже гарна та напрочуд мальовнича. Попри те, що цей регіон України степовий, навіть лісостеповий, клімат доволі помірний та м'який.

Раніш через Радсело протікала невеличка річечка Грушка. На жаль, останнім часом вона пересохла, але влітку 2005 року знову розлилась, рибаки ловлять рибку невеличку, жаби кумкають. За селом ростуть так звані мешканцями села «Шовковички», пропонуючи безліч корисних у господарстві речей: стовпці, підпірки, бо ж деревина шовковиці досить міцна, і, звичайно, самі плоди щовковичні: білий, чорний різновиди. А солодющі! Як мед! Колись колгосп «Заповіт Ілліча» мав ферму великої рогатої худоби, яка була розташована неподалік. Але після розвалу Союзу ферма потрошку занепадала, і на сьогодні ліквідована.

Якщо їхати від Радсела в Іваньковку то з лівого боку можна побачити маленьке поховання. Це все що залишилося від Тірця. (Тірець). Назва цього місця походить від слова «тирле» — місце, де випасають худобу. На початку ХХ століття в цій місцевості був невеликий хутір. У 30-х роках людей виселили і хутір зник. З давніх часів у цьому місці випасали худобу, адже трави тут відмінні.

Радселянська громада живе своїм життям, сусіди, діти допомагають старим. Після закінчення загальноосвітньої школи молодь навчається переважно у містах України, здобуваючи вищу освіту та певний фах. Село помалу розвивається, але звичайно хотілося щоб з'явився Хазяїн, надавши потужного поштовху до динамічного та ефективного розвитку.

Об'єкти соціальної сфери

  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Клуб.

Пам'ятки

  • Курган Могила Грабова. Сучасний стан — розораний.
  • Меморіал на честь загиблих у Другій світовій війні.

Посилання