Остання ніч дитинства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:36, 17 червня 2021, створена LesDrow (обговорення | внесок) (Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остання ніч дитинства
азерб. Uşaqlığın son gecəsi
Жанрдрама
РежисерАріф Бабаєв
СценаристМаксуд Ібрагімбеков
У головних
ролях
Анвар Гасанов
Сіявуш Шафієв
Тофік Мірзоєв
ОператорЗаур Магеррамов
КомпозиторПолад Бюль-Бюль огли
ХудожникЕльбей Рзакулієв
Кінокомпанія«Азербайджанфільм»
Тривалість89 хв.
Моваросійська і азербайджанська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1968
IMDbID 1861461

«Остання ніч дитинства» (азерб. «Uşaqlığın son gecəsi») — радянський художній фільм режисера Аріфа Бабаєва, знятий в 1968 році на кіностудії «Азербайджанфільм». Фільм знятий за мотивами однойменного оповідання Максуда Ібрагімбекова, опублікованого у тому ж році. Прем'єра фільму відбулася 26 січня 1970 року в Москві.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Мурад і Рустам є двоюрідними братами. Мурад тільки закінчив школу. Однак поступити до інституту йому не вдалося. Рустам же, тільки що закінчивши інститут, працює виконробом на м'ясокомбінаті. Він влаштовує Мурада туди звичайним робочим. Але незабаром з'ясовується, що на м'ясокомбінаті не все гладко. Справа в тому, що виконроб нічної зміни Руфат таємно ночами краде зі своїми спільниками м'ясо. Одного разу вночі Мурад бачить це. Але Руфат погрожує Мураду і той обіцяє нікому не розповідати. Незабаром Рустама призначають на посаду начальника нічної зміни. Руфат розуміє, що така заміна може все їм зіпсувати. Тоді він звертається за допомогою своєї спільниці Елі. Знаючи, що Рустам має до неї почуття, він просить її вкрасти у Рустама ключі від складу. Однак, Мурад розповідає все Рустаму. Вони застають Руфата на місці злочину…

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]