Боборикін Анастас Лукич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боборикін Анастас Лукич
рос. Анастасий Лукич Боборыкин
Народився 1907(1907)
село Нові Юрковичі Новозибківського повіту Чернігівської губернії
Помер 14 березня 1956(1956-03-14)
Москва
·хвороба
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність металург
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За трудову відзнаку» медаль «За відбудову підприємств чорної металургії Півдня»
Сталінська премія 3-го ступеня

Анастас Лукич Боборикін (нар. 1907(1907), село Нові Юрковичі Новозибківського повіту Чернігівської губернії, тепер Климовського району Брянської області, Російська Федерація — 14 березня 1956, Москва) — радянський металург, державний діяч, директор «Запоріжсталі». Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликання.

Біографія

Народився у січні 1907 року в родині селянина-бідняка. Був членом комсомолу.

Трудову діяльність розпочав робітником на металургійних заводах.

Член ВКП(б) з 1930 року.

Двадцять років пропрацював на Запорізькому металургійному заводі імені Серго Орджонікідзе робітником, техніком, начальником цеху.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований на Урал, працював начальником прокатного цеху Магнітогорського металургійного комбінату. Після закінчення війни повернувся у Запоріжжя, де до 1948 року працював начальником цеху прокатки тонкого листа «Запоріжсталі».

У 1948 — березні 1956 року — директор Запорізького ордена Леніна металургійного заводу імені Серго Орджонікідзе («Запоріжсталі»).

Помер після тривалої і тяжкої хвороби у Москві.

Нагороди

  • чотири ордени
  • три медалі

Джерела