Дьоміна Маргарита Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дьоміна Маргарита Іванівна
Народилася14 лютого 1922(1922-02-14)
Оренбург
Померла15 лютого 1999(1999-02-15) (77 років)
ПохованняДругий християнський цвинтар

Маргарита Іванівна Дьоміна (14 лютого 1922, Оренбург — 15 лютого 1999, Одеса) — актриса Одеського театру музичної комедії, народна артистка УРСР (1974). Дружина Михайла Водяного.

Життєпис

Народилася 14 лютого 1922 року в Оренбурзі.

Під час війни працювала в студії при Большому театрі в Самарі, де її педагогами були балетмейстер Ростислав Захаров та співачка Марія Максакова.

В Самарі Дьоміну помітив режисер Ізакін Гріншпун та запросив її до новоствореного ним Львівського театру музичної комедії, де актриса дебютувала в ролі Пепітти в оперетті «Вільний вітер».

Згодом разом з театром переїхала до Одеси, де і працювала до кінця свого життя.

Актриса померла 15 лютого 1999 року. Її тіло було кремовано та поховано в труні разом з Михайлом Водяним.

За 52 роки Маргарита Дьоміна зіграла більше 100 ролей.[1]

Особисте життя

Маргарита Дьоміна познайомилася з Михайлом Водяним у Львівському театрі музичної комедії, де вони створили чудовий сценічний дует. Разом з театром вони переїхали до Одеси, де згодом одружилися та жили у шлюбі майже 40 років.

Після смерті чоловіка Маргарита Дьоміна була ініціатором створення меморіальної таблички на будинку, де жив актор, а також спектаклю «Бал в честь Короля», який присвячений Михайлу Водяному, де вона грала саму себе. За два дні до смерті, незважаючи на погане самопочуття, вона вийшла на сцену в останній раз саме в цьому спектаклі.

Театральні роботи

  • Пепітта («Вільний вітер» І. Дунаєвського);
  • Лариса («Біла акація» І. Дунаєвського);
  • Комариха («Весілля в Малинівці» О. Рябова);
  • Стассі («Сільва» І. Кальмана);
  • Юліана, Мабль («Принцеса цирку» І. Кальмана);
  • Мадам Енно («На світанку» О. Сандлера);
  • Кесарія («Серце моє тут» Г. Цабадзе);
  • Місіс Хіґґінс («Моя чарівна леді» Ф. Лоу);
  • Шура Азарова («Голубий гусар» М. Рахманова);
  • Памела («Палац прекрасної дами» М. Самойлова).[2]

Посилання

Примітки

  1. Маргарита Демина.
  2. Дьоміна Маргарита Іванівна.