Сила осцилятора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:59, 15 липня 2021, створена 195.114.145.78 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Си́ла осциля́тора — параметр дипольного оптичного переходу, що визначає інтенсивність оптичної лінії.

Для переходу між квантово-механічними станами та сила осцилятора визначається тензором

,

де m — маса електрона, e — заряд електрона,  — приведена стала Планка,  — частота переходу, а  — компоненти матричного елемента дипольного переходу, i та j — індекси координат.

Матричний елемент дипольного переходу визначається, як

.

Кожен оптичний перехід характеризується трьома величинами: частотою, силою осцилятора й напівшириною лінії.

Див. також[ред. | ред. код]

Гармонічний осцилятор

Джерела[ред. | ред. код]

  • ФедорченкоА. М. (1993). Теоретична фізика. Квантова механіка, термодинаміка і статистична фізика. Т.2. Київ: Вища школа., 415 с.
  • Юхновський І. Р. (2002). Основи квантової механіки. Київ: Либідь.
  • Венгер Є.Ф., Грибань В.М., Мельничук О.В. (2002) Основи квантової механіки. Київ: Вища школа, 286.