Координати: 16°20′9.2616001000049″ пд. ш. 68°2′25.778400099983″ зх. д. / 16.33591° пд. ш. 68.04049° зх. д. / -16.33591; -68.04049

Дорога Смерті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорога Смерті
Транспортна мережа National Routes of Boliviad
Дата створення / заснування 1930-ті
Зображення
Країна  Болівія
Адміністративна одиниця Юнга
Сторона автомобільного руху ліворучd
Довжина або відстань 60 км
Мапа
CMNS: Дорога Смерті у Вікісховищі

16°20′9.2616001000049″ пд. ш. 68°2′25.778400099983″ зх. д. / 16.33591° пд. ш. 68.04049° зх. д. / -16.33591; -68.04049

Дорога Смерті — дорога, що сполучає болівійські міста Ла-Пас та Коройко. Є однією з найнебезпечніших доріг у світі.

За офіційними даними щорічно тут гине близько 300 осіб.

Вантажівка на краю прірви на Дорозі Смерті

Історія

Дорога Смерті (офіційна назва — Каміно-Лос-Юнгас (ісп. Camino a Los Yungas)) була побудована у 1930-их роках під час Чакської війни парагвайськими військовополоненими.

У 1983 аварія за участю автобуса вбила більше ніж 100 пасажирів, а в 1994 близько 25 транспортних засобів впали у прірву.

Протягом 20 років, до 2006, дорогу поступово модернізували. Частину дороги розширили з однієї до двох проїзних смуг, також на деяких ділянках з'явились тротуари, загородження та інші елементи, що зробили маршрут значно безпечнішим, ніж він був до того.

Опис маршруту

Дивовижні краєвиди, що відкриваються з Дороги Смерті

Дорога Смерті є одним з п'яти маршрутів, що сполучають столицю Болівії Ла-Пас із провінцією Північний Юнгас. Дорога піднімається приблизно на висоту 4650 метрів, до перевалу Ла-Кумбре, звідки спускається до позначки в 1200 метрів, звиваючись крутими схилами.

Загальна довжина маршруту — 56 кілометрів. На більшій частині дороги її ширина складає приблизно 3,2 метри, що дозволяє проїзд лише одному транспортному засобу.

Протягом сезону дощів, з листопада по березень, дощ і туман значно погіршують видимість, а потоки води розмивають покриття, що також ускладнює пересування. Влітку небезпеку становлять каменепади, а видимість погіршується через хмари пилу, що здіймається з дороги.

Серед місцевих водіїв існує негласне правило: водій, що спускається вниз, ніколи не має права проїзду першим, натомість він повинен зайняти зовнішній край дороги і пропустити водія, що підіймається вгору. Це спрощує спуск автомобіля і одночасно гарантує безпеку водієві, що підіймається вгору.

Популярність маршруту

Велосипедисти на Дорозі Смерті

Дорога Смерті, або ж Дорога Долі, як її прозвали, в наші дні все рідше використовується серед місцевих водіїв, натомість вона є популярною серед туристів. Починаючи з 1990-их років цей маршрут привабив близько 25 тисяч любителів екстремальної їзди, більшість з них — велосипедисти. З 1998 року щонайменше 18 велосипедистів загинуло на цій дорозі.

Багато туристичних операторів зробили це місце головним пунктом маршруту подорожей по Болівії. Тут знімався один з епізодів популярного телешоу Top Gear.

У 1995 році Міжамериканський банк розвитку назвав Каміно-Лос-Юнгас «найнебезпечнішою дорогою в світі».

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дорога Смерті