Ваче Маміконян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:32, 21 липня 2021, створена Haida (обговорення | внесок) (→‎Джерела)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ваче Маміконян
Народився 3 століття
Помер 335[1] або 338[2]
Військове звання Спарапет
Рід Маміконянd
Батько Artavazd I Mamikoniand[1][2]
Діти Artavasdes II Mamicôniod, Q104668235?, Artashen Mamikonyand і Q106595799?

Ваче Маміконян (вірм. Վաչե Մամիկոնյան; д/н —335/337) — державний і військовий діяч царства Велика Вірменія.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Артавазда I, першого відомого представника роду Маміконянів. Ймовірно здобув військові знання під орудою батька, що з 300 року був спарапетом. 330 року після сходження на трон Хосрова III і призначається спарапетом.

Невдовзі йому було доручено винищити роди Манавазянів, володарі Манавазкерта, та Ордунні, володарів Ордору, які відкинули спроби царя замирити їх між собою й навпаки сплюндрували царський палац. Маміконян чітко виконав наказав, винищивши усіх чоловічих представникі вобох родів.

За цим спільно з Вааном Аматуні придушив заколот Датабена Бзнуні, який запросив на допомогу персів. Його майно було конфісковано.

335/337 року, коли Санатрук, цар маскутів, вдерся до царства й взяв в облогу Хосрова III в фортеці Таріунк, то Ваче Маміконян спільно з Багратом I Багратуні, іншими нахарарами і римськими військами звільнив царя від облоги, завдав поразки Санатруку біля Валаршапана, а потім — Ошакана, де Санатрук загинув. Невдовзіза цим помер й Ваче Маміконянн.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Артавазд (д/н—350), спарапет
  • донька, дружина нахарара Аршавера I Камсаракана
  • донька Антока II, ішхана Сюніка

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Grousset, René. História da Armênia das origens à 1071, 1947.
  • Toumanoff, Cyril. As dinastias do Cáucaso cristão: da Antiguidade ao século XIX: tabelas genealógicas e cronológicas, 1990.
  • Settipani, Christian. Continuidade das elites em Bizâncio durante a idade das trevas. Os príncipes caucasianos do império dos séculos VI ao IX. París: de Boccard, 2006. ISBN 978-2-7018-0226-8.