Рибенко Лідія Гуріївна

Рибенко (Воробей) Лідія Гуріївна
Л.Рибенко на Козацьких Могилах, с.Пляшева, 2006
Ім'я при народженні	Лідія
Народилася	11 листопада 1953(1953-11-11) (70 років) Рівненщина
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	письменник, видавець, редактор
Мова творів	українська
Напрямок	філософська проза
Жанр	повісті, оповідання, вірші

|Примітки=

Лі́дія Гу́ріївна Рибе́нко (Воробе́й) (нар.11 листопада 1953, Річиця, Рівненська область) — українська письменниця, прозаїк, видавець. Її батько — історик Гурій Бухало. Діти: Юлія Рибенко та Любов Воробей.

Життєпис

Закінчила Український інститут інженерів водного господарства. Працювала інженером, екскурсоводом, керівником туристсько-екскурсійної фірми, провідним науковим редактором редакційно-видавничої групи «Реабілітовані історією», журналістом, редактором видавничого відділу Рівненського державного гуманітарного університету.

У 2005 — 2014  роках — голова Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України. Член редколегії літературно-краєзнавчого журналу «Погорина».

Твори

Окремими виданнями вийшли:

фантастичні оповідання

• «Острів фіксованих» (1992),

романи

• «Золото Мірабіліса» (2002),
• «Суднотроща» (2004),

повісті

• «Некерована» (2007),
• «Бо ти — людина» (в журналі «Березіль», № 3-4 за 1999).

Лауреат 2-ї премії журналу «Березіль» за 1999 рік.

Лауреат премій імені Світочів, імені Дмитра Нитченка, імені Грицька Чубая.

Член Національної спілки письменників України.

Веде активну громадську роботу, працює з молодими літераторами.

Посилання

• Лідія Рибенко на h.ua