Звернення до Великого Духа
| Зверненя до Великого духу | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| «Звернення до Великого духу», 2011 рік | ||||
42°20′19.428000099994″ пн. ш. 71°5′37.212000100011″ зх. д. / 42.33873° пн. ш. 71.09367° зх. д. | ||||
| Тип | скульптура[d] | |||
| Країна |  США | |||
| Розташування | Бостон | |||
| Скульптор | Сайрус Даллін | |||
| Матеріал | бронза, граніт | |||
| Висота | 309,88 см[1] | |||
| Засновано | 1909 | |||
| Будівництво | 1907 рік — 1909 рік | |||
  Звернення до Великого Духа (США) | ||||
 | ||||
 Звернення до Великого Духа у Вікісховищі | ||||
«Звернення до Великого духу» (англ. Appeal to the Great Spirit) — кінна статуя 1909 року роботи американського скульптора Сайруса Далліна, розміщується в Музеї витончених мистецтв у Бостоні, штат Массачусетс.
Історія
Сайрус Даллін був уродженцем штату Юта і в юності багато часу проводив у грі з індіанськими дітьми — представниками народу юта, що дало йому унікальні знання, які він втілював у своїх ранніх фігурках із глини. Після переїзду в Бостон в 1880 році й навчання в Парижі Даллін розвинув індіанську тему в своїй творчості. Одним з його найбільших успіхів стала кінна статуя «Сигнал миру», показана широкій публіці в Паризькому салоні в 1890 році, яка й принесла Далліну репутацію чи не найкращого скульптора, що працює з індіанською тематикою. Поряд з цим, в особистому листуванні Даллін часто висловлював симпатії до корінних американців і огиду до жорстокого ставлення до них з боку білих піонерів і уряду США.
Моделлю для статуї став італієць Антоніо Корсі, який позував також для великих живописців і скульпторів тієї епохи[2][3]. Статуя ліпилася Далліном у своїй студії в Бостоні з 1907 по 1908 рік. Гіпсова версія була показана з великим успіхом на виставці Національного товариства скульпторів 1908 року в Балтиморі. У 1909 році скульптура була відлита в Парижі й завоювала золоту медаль на виставці в Паризькому салоні. 23 січня 1912 статуя була встановлена перед головним входом Музею витончених мистецтв у Бостоні в штаті Массачусетс, який купив цю роботу.
Композиція
Скульптура являє собою сидячого на коні благородного воїна народу юте, який після невдалої спроби мирного співіснування й після поразки в битві зводить очі до небес і піднімає руки в молитві, зверненої до Великого духа, щоб врятувати свій народ і свій спосіб життя від вимирання. За словами самого Далліна, тут відображено момент, коли вождь зробив своє «остаточне звернення до Великого духа за мир з білою людиною» після того, як «його сигнали до миру … були відхилені». Ця статуя стала четвертою й останньою із серії кінних скульптур, над якими Даллін працював в період з 1890 по 1909 роки, і яку він іменував «Епопеєю індіанців»[4].
Художній вплив
Близько 1922 року було відлито дев'ять 40-дюймових бронзових копій статуї, одна з яких розміщується в головній бібліотеці Дартмутського коледжу. Повнорозмірна копія скульптури розташовується в Мансі, штат Індіана, й на думку багатьох жителів, є символом міста. Копії такого ж розміру розташовуються в Музеї Сайруса Далліна в Арлінгтоні (Массачусетс) і музеї Роквелла в Корнінгу (Нью-Йорк). Макет, з якого була відлита скульптура, перебуває в холі Центральної середньої школи міста Талса (Оклахома).
Маленькі примірники скульптури розташовуються в Залі дипломатичних прийомів штаб-квартири Державного департаменту США — «Гаррі Ес Трумен Білдінг», Овальному кабінеті Білого дому, Вашингтон, округ Колумбія. Статуетка була поставлена туди в часи президента США Білла Клінтона.
Примітки
- ↑ https://rkd.nl/explore/images/221459
- ↑ Rooms With a View of British History. The New York Times. 2 травня 2013. Процитовано 17 січня 2019.
- ↑ Wayne Craven (1968). Sculpture in America. Crowell. с. 530-531. ISBN 0802132863.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Appeal to the Great Spirit. The Metropolitan Museum of Art. Процитовано 17 січня 2019.