Кочубеївка (Бериславський район)
| село Кочубеївка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Херсонська область | ||
| Район | Бериславський район | ||
| Громада | Кочубеївська сільська громада | ||
| Основні дані | |||
| Колишня назва | Тіге | ||
| Населення | 737 | ||
| Площа | 10,03 км² | ||
| Густота населення | 73,48 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 74012 | ||
| Телефонний код | +380 5535 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 47°29′50″ пн. ш. 33°12′37″ сх. д. / 47.49722° пн. ш. 33.21028° сх. д.Координати: 47°29′50″ пн. ш. 33°12′37″ сх. д. / 47.49722° пн. ш. 33.21028° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
81 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 74012, с. Кочубеївка, вул. Менонітська, 80 | ||
| Карта | |||
  Кочубеївка | |||
 Кочубеївка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Кочубе́ївка (до 1915 — німецьке поселення Тіге) — село в Україні, центр Кочубеївської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Населення становить 737 осіб.
Історія
Поселення засноване в 1873 році як німецька менонітська колонія № 8/Кочубеевка, пізніше Тіге (Tiege). Німецька назва походить від однойменної колонії в Молочанському менонітському окрузі. Слов'янська назва — від прізвища колишнього власника землі — Кочубєя.[1]
Станом на 1886 у німецькій колонії Тіге, центрі Орлафської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 176 осіб, налічувалось 27 дворових господарств, існували лютеранський молитовний будинок та школа[2].
В поселенні розміщувались: паровий млин Г.Герцена, П.Дорлова, та П.Дека (1896), оцтовий завод А.Фрезе, склад сільськогосподарських машин, лавки, Центральне училище. Відділення спілки Союзу громадян голанського походження (1922 р.), середня школа, бібліотека, клуб.
Вбиті «махновцями» в 1919 р., вмерли від голоду 1932-33 рр. 18 осіб. Депортовано в 1929-41 роках 42 чоловіки.[3]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 702 особи, з яких 323 чоловіки та 379 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 731 особа[5].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,84 % |
| російська | 4,88 % |
| білоруська | 0,27 % |
Відомі люди
- Сікорський Анатолій Олексійович — (16 серпня 1937 с. Кочубеївка — 23 липня 1985 с. Сергіївка Березнегуватського р-ну Миколаївської обл.) — історик, археолог, краєзнавець. Дослідник археологічних пам'яток басейну р. Висунь.[7]
Примітки
- ↑ Дизендорф, В (2006). Немцы России. Населенные пункты и места поселения. Энцыклопедический словарь (рос.) . Москва: ЭРН. с. 472с. - с.484.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Немцы России….
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Тетяна, Борисова, (12 грудня 2019). Сікорський Анатолій Олексійович - дослідник пам'яток археології Повисуння. figshare (амер.). doi:10.6084/m9.figshare.11362907.v1. Процитовано 23 березня 2021.
Посилання
Джерела
|
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| ||||||||
