Гаспар де Портола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаспар де Портола
 
Народження: 1716
Ос-да-Балаге, Нугера, Льєйда, Каталонія, Іспанія
Смерть: 10 жовтня 1786(1786-10-10)[1]
Льєйда, Саґрія
Країна: Іспанія

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Гаспар де Портола, Гаспар де Портола-і-Ровіра (кат. Gaspar de Portolà i Rovira; 1716(1716)1784) — іспанський солдат і першопрохідник, губернатор обох Каліфорній, засновник міст Сан-Дієго і Монтерей.

Народився в Каталонії, у знатній родині. Служив на державній службі в Італії та Португалії, потім у 1767 році призначений віце-королем Каліфорнії. Після заборони Карлом III єзуїтського ордену Гаспару Портоле було доручено вигнання єзуїтів з обох Каліфорній. Чотирнадцять місій було конфісковано і передано францисканцям і трохи пізніше — домініканцям.

У 1769 та 1770 роках Гаспар Портола очолив морську та сухопутну експедиції на північ Каліфорнії. Пізніше служив губернатором Пуебли в Мексиці. Залишок життя провів в Іспанії, полковником драгунського полку.

Посилання

  1. MCN Biografías